Активность: все открытые посты по тегу

ос

(новые сверху), стр 13

Перед тим як бабка кинула коні, до неї постійно заходила сусідка. Про щось вони розмовляли... Коли я заходив в ту хату, то сусідка починала шипіти на мене і виганяла з хати, ну щось типу: "Роман, ану вийди, ми тут з бабусею діла рішаєм..." Перші рази я шото якось взагалі не розумів нічого. Потім підслухав, виявилось що сусідка говорила про якісь гроші. Але до мене все рівно не доходило про які гроші вони там балакали. То 1000 грн, то 600 грн, то 800 грн. Може ці суми в 2022 році і не гроші, але в середині 200х це були гроші. Ну так оот, шо там далі відбулось: Я аж через деякий час ПІСЛЯ того як бабка кинула коні, здогадався (нарешті дійшло!) що то за хвінансові операції були між бабкою і сусідкою. Сусідка знала що бабка довго не проживе, а також знала що у бабки є гроші і ото і тягнула з неї все що можна було витягнути, обіцяючи що через тиждень-два все поверне. А через тиждень-два знову у них тайноє собраніє в хаті без Романа. Так було не один раз. До чого тут валєра і 9 травня 2021? Я хотів 9 травня 2021 року на кладбищі розказати історію про те як до мене вчора/позавчора приходила померла бабка і сказала мені, щоб я нагадав сусідці про гроші і щоб вона готувалась до їхньої зустрічі. Ото тільки тоді (після бабкіного пришєствія) до мене і дійшло про які гроші сусідка і бабка балакали без мене. Ну, я думаю, всі і так знають що в кожному селі є такі люди, яким тільки щось скажеш... в результаті получається історія в сто разів страшніша, смішніша, брехливіша і правдивіша. Ото я хотів на "гробиках" розповісти історію конкретним людям про пришествіє бабки і про сусідку. Але валєра вніс деякі корективи. Після цього всього я думав/задумувався "ну нафіга мені все оте потрібно? гроші ні мені, ні бабці вже ніхто не верне. А постраждати можу я. Знову прийдуть хату спалювати." - фото після пожежі пізніше покажу.--- Ооо, я тільки що згадав іще про одну пожежу, і про іншого сусіда. Про кадило, кирпич пізніше напишу.

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою... До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і , кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став

*

воду, я всрався." Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО. - грій воду - ГоловнийСтратегічнийОб'єкт

Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...

Я вспомнил МН Задорнова и увеличение губ методом пчелопокусывания.

Что такое брукулятор?

Вот такой вот вопрос и сразу же ответ:

Брукулятор это устройство для брукулирования брюквы.

Как это устройство выглядит, как брукулировать брюкву, что такое брукулирование? - это уже иные вопросы.

Я впервые услышал слово "брукулятор" от Виталия Степановича на занятиях (не скажу кто это такой и чё за занятия такие. кто знает, тот поймет). Это первое и единственное мыслеформирование про "брукулятор". А вы как думаете?: что же такое насамделе "брукулятор"? Вообще оч интересно получается, если впервые слышишь какое-то слово из "потустороннего мира" ;%:))) и пытаешься вписать его в свой мир представлений, разложить по полочкам, классифицировать нечто неизвестное и непонятное.

Хотите верьте, хотите...

Я этот блог сервисный сайт в телефоне, с телефона, на телефоне НИКОГДА не видел.

Кто-нибудь может наделать скриншотов страниц и загрузить в фотоальбом или сюда в комменты?

Вот один уже раздобыл - надо шото с кнопками решать?

Мне интересно не вообще ЗАЧЕМ и ДЛЯ ЧЕГО, а интересует почему людишки иногда сочиняют такую *йню, что вообще никуда не лезет. Или такие людишки не умеют врать, или они еще не повзрослели, или полностью отбитые? Тут речь о явной наглой лжи, которая даже малейшего опровержения не требует. Примеры из жизни приводить не хочу, но... вот придуманный(?) пример: Ребенок спрятал миску с манной кашей с камочками ;%)) под стол и говорит родителям "Я уже съел... и миску тоже съел". Иногда большие дяди и тёти тоже так врут.

Сейчас хочу много-много фильмов порекомендовать для просмотра, а потом напишу пост в котором буду ссылаться на эти фильмы, но не на все, а на некоторые.

Сьогодні я виходив з двору з прив'язаним залізним хрестом до велісопеда, бо нада було на кладбищі замінити дерев'яний на залізний. Надворі накрапав дощик... По дорозі біля двору проходила сусідка. Підходить до мене: - Це ти бабі Раї? - ага, вже з літа думав, но дядя Толя табличку довго робив. - Ой, молодець, ну не буду тобі мішать, іди. А сама в цей час підійшла ближче до мене і дивиться на залізний хрест, запитує: - Жилізний?... так він у тебе в пиляці, ти б його помив би чи тряпкою витер перед тим як ставити. - а вам хіба ніхто не говорив?, що отой роман, ну отой шо "не всі дома" - розумна людина. - показуючи рукою на свій двір, а потім крутячи пальцем біля виска, запитую я. Сосідка лупить на мене беньки, кліпає ними, але раптом через секунду на її обличчі проступає якась думка, яка потостукала до неї. - Опять ти шутиш? - ну якщо вам такого ніхто не казав, то і ви нікому не кажіть. А пилюку дощ змиє. *на велосипеді іще було відро з совком і рукавичками --- https://tbs-mbs.net/TBS-MBS.NET-787/