Активность: все открытые посты по тегу

ос

(новые сверху), стр 15

В отличии от марка сцукерберга и паши дурова, я не буду писать ахинею типа "Алискин о спасении лесов Амазонки" или "Роман Алискин о деньгах". Я хочу задать вопрос бОльшей важности: Если можно, то как громко?

Как думаете, психически здоровый человек сможет ковыряться в трупах?, или резать людей?, или заглядывать в 5 точку другому человеку??? Проходят ли эти специалисты детальное обследование у психиатров? И как часто? Я хочу обратиться к стоматологу (впервые в жизни), но как-то страшнякувато.

частина 2

На мене сьогодні наїхали. Заходжу я магазин… ааа, нєє, спочатку хочу розповісти про раннєє утро цього дня. Їхав я платити за свєт... Вирішив забігти глянути на шпротню в ОщадБанці... Бліін, вони (люди) як бактеріі, з кожним разом їх стає все більше і більше. Вони розмножуються в чергах?, чи шо? Попрямував в РапузенБанкАваль. Тихо спокійно, швидко і без черги заплатив я за свєт. Але, але... Є одне (а може і не одне) “але”. В РапузенБанціАваль комісія з оплати становить 30-50 грн. І вчора, і сьогодні я платив в цьому Рапузені. І мені абсолютно похр... що при сплаті 100 грн комісія буде 30 грн. Чому мені похр...? Тому що оті задрипані 30 або 50 грн абсолютно ніщо, в порівнянні з тим часом, який би я втратив при стоянні в чергах в прівєдБанці чи ОщадБанці. Я заплатив за економію самого безцінного, що може бути в людини. Я заплатив за економію часу. Потім іще десь їздив — сам не помню де. Куди пєдалі крутились, туди і їхав.

Тепер про магазін:

Тільки я зайшов в магазин, мене швидко скрутили невідомі люди: дорослі чоловік і жінка, і якась менша жінка. Я навіть не встиг зрозуміти що сталося, а мене вже взапитують:

- Шо ти там про магазин написав?

- Який магазін?..., ааа, ну ніччо я не писав. - Здогадався я в чому справа і про що мене запитують. - там просто фотографія іще, кажись, з 2000 якогось року і написано “Знайомтесь, Оксана із Залупівки”. А шо страшного? - одночасно пояснив і запитав я.

- Нам люди сказали шо ти всяку хвігню... всяке не хороше пишеш... А ну кажи правду!

- закричала менша жінка, і влупила мені замороженою рибою прям міжду глаз, по голові. Риба виявилась дійсно добре замороженою, бо після того як мене нею пригріли, у мене перед очима почали кружлятати красиві білосніжні сніжковики, засяяли зіроньки, земля почала тікати від мене. Я ледве не впопав.

- а до чого тут залупівка?

- продовжували мене допитувати і лупити замороженою рибою по гоболі. - Та я ж сказав шо там нема ніччо такого страшного. Є фоторафія магазину і написано “оскана із залупівки” - плутатаючи слова, почав я виправдовуватись. - а Залупівка — це село в якому ми живемо. І звідки я знаю чому воно так називається? Може через назву річки і село так називається. Я ж село не називав, і річку тоже не я називав... Самі можете подивитись... а то шо люди балакають — так то їм робити більше нема чого. От вони і балакають. - вирвавшись від мучітєлєй, і відбігши до дверей промовив я. І швидко, не чекаючи іще однієї гарячої дебело замороженої риби, вибіг на двір, взяв лісапєд в руки і покрутив пєдалі..., щоб *** нє далі. Тепер мені страшнякувато появлятись біля того магазіна. Народ шось вигадає... а мене знову будуть лупити замороженою рибою :( Ау, люди-сельчани, ви хоч підіть розкупіть всю ту рибу. Тоді я вже буду менш страшнякуватись, коли буду проїжджати біля того магазіна.

взапитують = запитують
кружлятати красиві білосніжні сніжковики = кружляти красиві білосніжні сніжинки
впопав = впав
по гоболі = по голові
плутатаючи = плутаючи
страшнякувато = страшно
страшнякуватись = боятись

--- дописую в 2022: пару картинок зникло з цього написання. Може пізніше згадаю що там було і відредагую.

Что делать если уже прожил большую часть жизни, но так и не понял ЗАЧЕМ? ДЛЯ ЧЕГО? ДЛЯ КОГО?

Пятница доступна для зарегистрированных пользователей и только в пятницу. На страницу Пятницы пользователь, который получит выплату, попадает в тот момент, когда кто-либо из зарегистрированных пользователей (5 день недели). При наличии у пользователя постов с просмотрами, все просмотры суммируются. У кого больше будет просмотров, тот и попадет на страницу Пятницы. Если таких пользователей больше одного (такое вполне может быть), то на\в Пятницу попадет тот, кто первым опубликовал пост, просмотры которого учитываются. Какие посты учитываются в расчете? Суммируются просмотры постов, опубликованных пользователем за прошедшие 7 дней. Откуда же берутся эти просмотры?: Я усложнил это. Раньше было чуть проще. Сейчас такие правила\параметры: Для того чтобы ваш пост получил +1 просмотр: должны быть зарегистрированы на сайте X дней и\или создать Y постов и\или написать Z комментариев. должен быть зарегистрированы на сайте X1 дней и\или создать Y1 постов и\или написать Z1 комментариев. Должны, должны... Знаю что такое отпугивает пользователей. Многие (все) подумают "Какова х*** я чё-то должен? Кому? и за что?" Думайте что угодно, мне абсолютно нас*ать. Почему с просмотрами всё так сложно? Например, есть (обязательно будут такие!) пользователь который при просмотре постов других пользователей, добавляет им +1 к просмотру поста. И вдруг (ну просто так захотелось ;%))) этот хитрый пользователь регистрирует другой аккаунт на сайте. Создает в нем несколько постов и со своего основного аккаунта (который добавляет +1 к просмотру поста) накручивает просмотры второму своему аккаунту. И опля, фейковым, вторичным аккаунтом он попадает на страницу Пятницы... ? Неа, никак нэт. Вот потому такие жесткие правила\параметры. Ну а если в общем и вообще, то просто создавайте, читайте, комментируйте без напряга. На сайте сейчас зарегистрировано 2,5 (не 2500, а два с половиной пользователя ;%:)))). Когда число пользователей достигнет какого-то значения, возможно регистрация приостановится. Все мертвые аккаунты будут удалены, для того чтобы добрать активных пользователей. Вынужден был написать этот пост, потому што ... :( целую ночь потратил на поиски темного кота в темной комнате. добавляет - не сам пользователь добавляет, а его репутация позволяет ему сделать +1 к просмотру поста и система сама прибавляет 1. ааа, ну думаю, и так понятно, что при просмотре своих постов, количество просмотров не увеличивается.

тов Агат мейл лохотрон развод. будьте осторожны Приходить до мене сусідка і каже "Мене направили до тебе шоб ти кої-шо перевірив. Ти ж в компутер умієш залазити?" - ??? - Та я ось виграла 225 000 грн. но мені сказали щоб я сходила до тебе, ну для провєрки. - Ну шо там у вас? - Та ось тільки я одна виграла по цій акції чи лотарєї, чи шо воно таке... Дає мені якусь рекламну інформацію. Я миттєво зрозумів що до чого. Запитую: - Ви їм хоть іще нічого не платили, гроші не відсилали? І де ви найшли оцю акцію? - Та в газеті Мєчта чи іще якась... Ні нічого я їм не платила. - А може шось купували? - Да, я купила в них омагнітітєль (чи омагнічувач) для води за 500 грн. - А ну дайте я щас провірю шо це за акція така... Глянув я і дізнався що то ***, які займають торгівлею в інтернеті. ВИПРАВЛЯЮСЬ: ТОВ АГАТ МЕЙЛ торгує не тільки в інтернеті, а і через звичайну пошту. Вид діяльності: Статутний фонд у них 35 000 грн. Які виграші в сумі 225 000 грн. при їхньому статутному фонді? ... ето... ну самі розумієте. І у виді діяльності нічого не сказано про лотереї або якісь виграшні акції. На листах акції було дуже багато дрібного, тонкого, поганочитаємого тексту. Спочатку сусідка була радісна, мабуть думала що дійсно тільки їй одній так пощастило. А я такий не хороший паганіст зіпсував їй настрій. Я детально не вчитувався в ті акційні бумажки, але підозрюю, що там було написано дрібним текстом, що ніхто нічого не отримує. Це лише маркетинг. Ті хто розводять так людей, знають що і як потрібно робити щоб уникнути відповідальності. Запитав "хто вам прєдложив взяти участь в цій акції?". Вона відповіла, що надоумили її внуки: "ну давай та давай. а вдруг виграєм?". чи 500 чи 560 грн. Я не запам'ятав точно.

З'явилось у мене трішки вільного часу.

Вирішив дещо опублікувати.

Раніше я обіцяв-обіцяв і от нарешті.

Я довго думав чи писати про це чи ні. Вкінці зазначу чому я все-таки вирішив розповісти дещо із житія-битія.

Кінець літа, початок осені...

Колись мені сусідка сказала, що бачила у мене у дворі якусь лічность. Я запитав, коли конкретно вона помітила. Сусідка сказала що тоді-і-отоді та лічность ходила у мене по дворі. Хм-м... дивно, подумав я, мене ж тоді не було дома. Потім, через тижня два, я їду додому і бачу що згадувана лічность іде по дорозі від мого (чи біля) мого дому. Я не бачив чи та лічность була у мене в дворі чи ні. Просто зустрів її і не звернув уваги. Але знову сусіди докладають: “... бачили, вона лазила у дворі. То твоя жінка? Бо ми її стали часто бачити у тебе дома...” Я відразу і не допер що до чого.

Середина осені...

Приходить до мене та лічность і говорить: “У тебе сто грам є?” Культурно послав я її.

Кінець осені, початок зими...

Погода на дворі дуже не тепла. Приходить до мене лічность і говорить: “Пусти мене на квартіру. Я собі вже давно шукаю до кого піти на квартіру... Я буду тобі посуду мити, буду помогати, і те і се...” Я кажу у мене ситуація не дуже хороша. Зимою холодно, літом жарко. Буває таке що нема чого їсти. Лічность відповідає таким тоном як в церкві співають чи відспівують, проотяжноо, плааксиво: “Ну у мене тоже все погано. Зімою холодно, і свєту дома нема, і їсти нема чого... Ну так я ото у людей ходю просю. Пусти меене на кваартіруу, я буудуу тобі помогаати, посудуу миити...” .

- - -

Я вже зрозумів хто ій іще влітку розповів про мене. Коли до мене приходила Оксана, то коли ми с... спілкувалися, то вона якось сказала: - Давай я тебе женю на Олі - на якій такій Олі? - ну вона біля мене живе, отам тіпа десь біля кладбища - ааа, та ну її на... Була вона колись у мене. Це було давно-давно. Вона тоді літом в +35 співала “ой мароз, мароз...”. Я від таких жахаюсь. - ха-ха-ха, була? Співала? Ну так вона така ж відірвана як і ти. Як кажуть “два сапога — пара”.

- - -

Ото така розмова була у мене з Ксюнькою. Хто ж знав, що вона дійсно “буде мене женить”, і хто міг подумати що та Оля почне ходити до мене в гості? А от що було далі... - я і сам нємножко в шоккє від того всього. Повертаємось до лічності, до Олі. Всих цікавих/не цікавих деталей не хочу описувати. - а покажи мені хату - тю, та там нема чо дивитись. Там щас холодно і не особо чисто - а оце в тебе стара хата? ти в ній не живеш? можна я там буду жити? - там холодно і лампочок нема. - так у тебе тоже свєту нема? - та ні! просто в цій хаті лампочок нема. - а, а дай мені лампочку, я провірю чи там свєєт є - електрика там є. в старій хаті ЛАМПОЧОК нема Тим часом на дворі стало дуже холодно, та і я вийшов надвір в тапочках і не вдітий. Кажу Олі, “кофе будеш”. Впустив її в хату, бадяжу кофє... Запитую: - тобі скіки сахарю? - три ложєчки Собі я зробив чай. Сидимо в кімнаті, кліпаєм одне на одного кліпалками... - ну шо ти іще розкажеш? - запитує Оля мене - а шо я тобі вже розказав? - ну, еее, як ти вообще? - уточнює Оля ... І знову почала: “Пусти мене на квартіруу, я будуу тобі помогати, будуу посуду мити, буду прибиратии... у тебе моюще є? У мене є. Я можу принестии...” - протяжно-церковно заспівала Оля. “Давай спочатку пару днів поживеш у мене, а дальше буде видно” - відповів я. А сам думаю — ну шо за фігню я чудю? Оля сказала що сходе візьме свої вєщі і прийде до мене... Жду я, жду... її нема і нема. “Ну от і добре, значить її не буде” - подумав я з полегшенням. І тільки я так подумав, з’являється ця лічность із одним поліетиленовим пакетом. В тому пакеті всі її речі. Кинув я їй серед кімнати матрац, якусь подушку і одіяло знайшов. Сам розлігся на кроваті. Поки вона іще думала що їй робити, я майже став засинати, але повністю заснути я не міг. Моя голова була у філософському перевантаженні. Я думав-думав про всяке-різне... Але гроші сховав у карман. Бо були у мене деякі “любі друзі”. Один в хаті зі мною, інший водяний насос з ями тягне. Тільки я виходжу на двір, той друг що в хаті, дзвонить іншому, докладає йому про те, що я пішов надвір. Почала лічность вкладатись. Зняла ритузи... ой, не ритузи, а киртузи, ну тобто кирзаки (чоботи). І в кімнаті заблаухало не дуже приємним запахом. Перевернувся я до стіни, а там іще “кращий” смердозапах. Кішка, сцикля, понисцикала десь під кроватью. Лежу я в цих благоуханіях і чманію. А думок різних-всяких!, аж через вуха вистрибують... Тут я вирішив трішки порушити тишу. Кажу: - Оля, Оль, давай *бацця - У мене є чоловік... - у відповідь почув я, і згадав “старую пєсню о главном”. Мабуть вона скаже що він щас на заробітках в городі - подумав я і запитую: - ого, а де він? - він на заробітках... - відповіла вона і почала іще шось розказувати, але я її не слухав. ... Знову настала пауза... Я іще раз висунув... пропозицію, але на цей раз я промовив це, ледве стримуючись від сміху. Чомусь мені було весело. Сам не знаю чому. - Оль, давай *бацця - ну я ж тут для того шоб тобі помогати, посуду мити, прибирати — почала вона церковно співати... *бацця я не хотів. Зимою “ніжний мішка мій міжніжний” засинає до весни. Мені було цікаво, яка ригакція буде в Олі. Знову тиша... Потім вона крутилась, крутилась,... перднула, піднялась і промовила сама до себе чи до мене “Я в туалєт”. Пройшло 2 хвилини, 7 хвилин, 15 хвилин... На годнник я не дивився, але приблизно так і було. Прислухаюсь я, може вона провалилась в туалет і кричить щоб її витягували, або іще гірше, може надворі перечепилась через щось і вже трупом десь лежить. Ввімкнув я світло на дворі, побачив що вхідна хвіртка відкрита. І в ту ніч в іншому кінці села була якась п’янка. Пісні лунали на все село, щось орали — ну свято в когось було. І скоріш за все Оля туди і направилась. Закрив я хвіртку, видихнув з полегшення і подумав “Ну от і все, кончились квартіранти”. Зайшов я в хату, розібрав напольну кровать (скрутив матрац, склав покривало, прибрав подушку). Пакет з речами виніс з хати, поклав на стіл біля дверей. Я вже не чекав Олю, ні цієї ночі, ні наступного дня. Наступного дня, аж вечером, завалюється до мене Оля: - я вчора трошки відлучилась, сьогодні я в тебе... - бери кульок і йди додому — сказав я, вказуючи на пакет. Ото такі справи. Але перед тим як публікувати цю історію я довго думав. Спочатку я перехотів описувати ці події. Чому? Ну деякі жителі Залупівки вважають Олю біосміттям. Навіщо зайвий раз про це розповідати? У неї в цьому році, літом, забрали двох дітей в дитячий будинок. Дитячі гроші вона не отримує, тому і теліпається по селу. А іще вона обікрала свою сусідку — поки баба лазила на огороді, чи сракала в туалеті, Оля вичистила холодильник. Але Оля - людина(?) Та тут можна луснути від філософських думок. Під час “квартірованія Олі” я думав-і-думав, та я не знаю що і як тут думати. Чому вирішив аж через кілька місяців описати? Тому що в магазині випадково зустрів Олю. І вона церковно-протяжно почала співати “дай мені грошей...”. А іще я декому обіцяв розповісти про ці пригоди.

Команда винахідників Массачусетського технологічного інституту змогла реалізувати мрію про найтихіший та найбільш екологічно чистий літак.

bbc.ua

хм-м... Мне намного проще ответить для кого не предназначен этот сайт. Сайт не для одноклассниковской, вкантаченной, затвитерённой публики. Пользователи из этих мест даже зарегистрироваться не могут. Никаких приколов. При/для регистрации и в профиле не нужно указывать никакой личной информации. Номера телефонов и кредитных карт я не собираю. Во время создания сайта я никому не рассказывал что именно я делаю. Просто иногда сообщал что я создаю "нечто". О том что будет дальше я тоже никому никогда не сообщал. И сейчас не скажу. Но кое-что хочу сообщить: Когда активных пользователей станет больше, то я хочу выплачивать не по 50 грн, а по 100 грн. Нужно пояснение: Каждую Пятницу пользователь может получить выплату в сумме 50 грн. Если в Пятницу никто не попал на страницу Пятницы, то в следующую Пятницу сумма выплаты увеличивается на 50 грн. С увеличением числа активных пользователей я буду выплачивать в Пятницу 100 грн, а если никто из пользователей не попал на страницу Пятницы, то в следующую Пятницу сумма выплаты увеличится не на 50 грн, а на 100 грн. Только есть великая бяда-пИчаль: большинство уже зарегистрированных пользователей, которые только зарегистрировались и всё, ждут когда я им буду деньги вручать... - ага щазз. Повторять то, что уже не один раз сказано\написано я не хочу.

Сьогодні москальня програла Уругваю 3-0. І хоча вони виходять з групи, але потраплять або на Португалію, або на Іспанію. До побачення Російська Педерація