0/0/0
- гости
- количество одобренных ваших исходящих заявок на дружбу
- количество входящих заявок на дружбу
0/0/0/0/0/0
- новые посты
- новые комментарии к постам
- новые опросы
- новые комментарии к опросам
- новые картинки
- новые комментарии к картинкам
Опросы и комменты к ним
появились в конце зимы 2022/2023.
Я не захотел создавать отдельный пост про это. Хотя нужно(?) было сообщить про особенности поиска опросов и два слова про их редактирование, и о просмотре результатов
не анонимного опроса.
Ну хоть сомнения в правильности написания есть. И возможность проверить тоже имеется.
Этот пост о том, что со временем память/знания уже не те.
Или так и раньше было, но я не обращал на это внимания?
Раньше не было возможности выбрать русский язык на сайте банка, а сейчас уже разблокировали такую возможность.
Но флаг России не спешат ставить на место.
Может уже и в банкоматах, терминалах вернули русский язык?
Где-то шото у меня было по этому поводу, если найду - допишу.
Поїхав я центр села, ближче до цивілізації... Зустрів однокласницю, кажу/запитую
"Сфоткаєш мене посеред центру, разом з Тюхтієм?"
Дав їй фотоапарат і кажу
"Відійди метрів на 20". Вона відійшла, сфоткала раз, два... Я їй махаю руками і кричу
"Давай іще знімай!"
А вона стала відходити все далі і далі від мене, я став шото якось хвилюватись, думаю
"ну невже вона щас знкне з фотіком?, і нафіг їй здався такий древній фотік?"
Поки думав, Оля зникла за правим поворотом. Я від такої фігні аж проснувся. Знову з таким дивним відчуттям що було коли я
катався на лісапєті по супермаркету.
Була у нас колись-десь-якась земельна ділянка, 6 соток. Щось ми там садили... Але було воно далеко від дому. І так сталось що біля земельних ділянок інші люди випасали своїх велико- і малорогатих домашніх тваринок. І всі люди стали помічати що хтось у них (і в нас) ламає, зриває молоду кукурудзу....
І ось одного дня в школі (я тоді іще був монунький) Світлана-однокласниця пробалакалась. Сказала шось типу "
ну я прийду додому, поїм, тверєй погодую... Потім підем кудись туди"
То Світлана щось домовлялась з кимось кудись іти. А її запитують
"ну а ти встигнеш? У тебе ж не якийсь кіт чи собака, щоб їх швидко нагодувати..."
"Тюю, а шо там тих тварєй годувать? Главне води поналивати. А рядом огороди - піду нашматраю молодої кукурузи, кину і всьо "
Колись я цю історія про Світлану розповів у однокласниках (давно було діло). Ой що там почалось! І образи, і матюки, і посилання... Але воно мені все навіть не фіолетово, а взагалі аж ніяк.
Такую незаметную мелочь никто не увидит и не оценит.
Пока что разбирайтесь. Если что не понятно - подскажем, поможем. НО!!! Вспомните когда вы впервые попали вна фб вк или слейт... Там абсолютно всё было понятно с первого раза?