Активность: посты (новые сверху), стр 58

Linkin Park - In The End (Mellen Gi & Tommee Profitt Remix)

Zivert - Зелёные волны (2018)

"...ми плануємо запровадити потяги сполученням Київ-Берлін та Мукачеве-Кошице вже цього року. Ми продовжуємо свою політику розширення транспортного сполучення з ЄС..."

Бля, видалив я попередній запис Випадково Не блогер я аж ніяк Там у коментарі було написано, що додавання картинки В КОМЕНТАР способом [BIMG]посилання_на_картинку[/BIMG] не годиться, бо картинки в інтернеті немає Вона лише у мене Була А ситуація, зображена на цій картинці, у мене постійна І лише з цим сайтом

Гроші отримаєте або сьогодні вечером, або завтра/післязавтра. У мене нема рахунків в банках. Для переказу потрібно добиратись до цивілізації, в центр села. Погода зараз не хороша - тому буде така затримка. І ето... Отримаєте або 230 з чимось, або 250 з чимось. Точно не знаю скільки % за поповнення з мене візьмуть. Іще одне "ето": Якось вже не цікаво стає. Виплати отримують одні і ті самі користувачі. Трупи реєструються, але толку від них ніяого. Після отримання грошей скріншот в студію і поділіться новиною в соцмережаж.

Виявляється, що ідея авто на електрорушійній силі не така нова як хтось міг подумати і герой на фото вище в цьому аж ніяк не першопроходець. Отож зробимо з вами, шановні читачі, екскурс в історію електрокарів. Виявляється на початку ХХ століття близько 30% тодішніх авто в США працювали на електриці і саме електрокари були першими самохідними екіпажами, які лише за декілька десятиліть витіснили машини на спирті та бензині. Трохи цифр в датах Перші досліди з "самохідними екіпажами" робив англієць Роберт Андерсон. Саме йому належить пальма першості з винайдення "воза на електричних батареях". Нажаль, історія не зберігла для нас світлин цієї диво-машини. Наступного разу "електричний залізний кінь" виходить на арену 1899 року вже на справжніх автоперегонах. На фото бельгієць Каміль Женатці, на електромобілі La Jamais Contente вперше розігнався до швидкості 100 км/год. Автомобіль був ним спроектований самотужки, "з нуля". Кажуть, що після такого тріумфу певний час містами Європи їздили перші електротаксі. Близько третини автівок на дорогах США працюють від електричних батарей. Такі машини були розраховані в першу чергу (як це не дивно) на жіночу аудиторію, прикрашалися квітами, дорогою обшивкою та годинниками ))) Велетні тодішньої промисловості та науки Генрі Форд та Томас Едісон працюють практичним та недорогим електрокаром, що мав би запас ходу 160 км. Але на той час їм не вдалося втілити цю ідею в життя, вони припинили всю дослідницьку діяльність в цій галузі, про електрокари було забуто на 50 років. Зоряний час електромобілів в 20-му сторіччі минув, а до 21-го століття було ще далеко та деякі спроби зробити екологічне авто мали місце і тоді "У 1959 році фірма National Union Electric Corp. переробляє сотню моделей Renault Dauphine, обладнавши їх батареями. Серія отримала назву Henney Kilowatts: всього продали 47 машин, більшу частину було продано енергетичним компаніям. У 1960 роках, зважаючи на зростаюче занепокоєння щодо забруднення повітря і погіршення екології в мегаполісах, дослідні зразки представляють і інші гіганти індустрії, наприклад, General Motors." Висунення більш жорстких вимог до викидів парникових газів змусило автовиробників знову задуматися про машини на альтернативному паливі. У 1997 році General Motors представила EV1: в цілому компанія випустила більше тисячі одиниць цього електрокара, надавши їх в оренду жителям Каліфорнії і Південного Заходу США в рамках ринкового дослідження. Тоді ж у продаж надходять перші гібриди Toyota Prius і Honda Insight, а Nissan влаштовує презентацію фургона Altra EV, який в рух приводили літій-іонні батареї. А Tesla Motors з`являється на білий світ лише в 2003 році, так би мовити на плечах гігантів, як колись писав Ньютон. Ось така в мене сьогодні вийшла історія, бажаю всім приємно провести час в Мережі!

Скуплявся сьогодні в ахіре… в охріне…, блін, забув як звуть той магазін… О, кажись, згадав! В архідєї… та нє, шось не воно… ааа, Оазис. Воно називається Оазис! Скупляюсь я в тому Оазисі, заходить якийсь малий… (мабуть зі школи ішов?, але в суботу школи нема(?)). Купив він сміттєіжу (якусь чіпсу чи хвіпсу – я не розбираюсь в новомодній сміттєїжі). Коли він хотів виходити з магазину, продавець запитала його: - Ти чого без шапки?, на дворі морозяка такий страшний... - Та я утром ішов в школу і загубив шапку - каже малий. - Хочеш чаю? - запитує продавчиня. - Да - сказав малий. Вони і далі про щось говорили, але я вийшов і відразу після мене в магазин залізло кілька покупців. Біля Оазису зустрів знайому, Лізу. - Чого до нас не приходиш? - запитує вона. - Так зіма ж на дворі, сніг. Іще й лісапєт негодний. Може аж весною доберусь до вас. Трішки подумав я про чай, про малого, про школу в суботу, про його загублену шапку, про батьків, які порвуть свого малого на нінашо через загублену шапку… Згадав що хотів купити рукавиці. Пішов до іншого магазину, а потім додому, тихо матюкаючи довбаний холод, голод, життя, вся і всих... Але поки дійшов до дому — то стало аж жарко, але ноги були мокрі і задубілі :(( Мораль етой історії... Та яка нахвіг мораль? Колись десь чув розмову про те, що житель міста і житель села відрізняються. От вам і різниця. Чи можлива така ситуація у великих містах? Можливо і можлива, але я все-таки вважаю, що така ситуація малоймовірна у великому місті.

Приведу простые и понятные аналогии: Взяв пару досок, пилу, гвозди и молоток можно сделать полочку, скварешник..., но многоэтажный дом построить не получится. А если получится то ЧТО это будет? Применительно к коду сайта, можно сказать, что я из досок, орудуя пилой, молотком построил многоэтажный дом. Еще один пример: в книге с тысячами страниц текста без абзацев, без знаков пунктуации, без оглавления сложно что-то исправить, дописать\переписать, изменить сюжет. Даже грамматические ошибки трудно находить\исправлять. Я написал такую книгу. И сам с трудом понимаю что и как, и зачем. А как другой человек сможет понять о чём эта книга?