Активность: посты (новые снизу), стр 9

1 2 3 4 5 6 7 8
9
10 > >> >>>

Ласкаво присимо в майбутньому

Світ змінився. Я відчуваю це у воді. Я відчуваю це в землі. Насправді ні - ніфіґа не відчуваю, звичайно, земля з водою і надалі мають звичні фізичні параметри. Але Світ змінився, тим не менше, і людина пристосувалась. Ми якось непомітно опинились в майбутньому. Ласкаво просимо. Самий, мабуть, головний наслідок такого ось стрибка в невідомість, це руйнування загальноприйнятої системи цінностей. А разом з нею і звичного нам маленького світу. Так, старі педики завжди ниють, мовляв, "книги якісь понапридумали, інша справа - береста!" і цим нікого не здивуєш. Але сучасний світ виставляє людству значно вагоміший цінник. Кінець історії не настав, скоріше навпаки - зараз розвиток максимально прискорився і вже через двадцять років ми не впізнаємо власну планету, як мені здається. Благословенна античність, де за пару століть нічого не відбувається, залишилася в минулому. Власне, про що це я? Уявімо собі селянина, який народився в 1900-му році в Німецької Імперії, а помер городянином в 1980 р. в НДР. Скільки разів його життя переверталось з ніг на голову, це ж здуріти можна. Він ще пам'ятає пафос Другого Рейху, можливо навіть взяв участь в окопному пеклі Першої Світової, застав революцію, капітуляцію Німеччини, пекельні репарації та інфляцію в сотні відсотків в день. Дикий треш післявоєнної Німеччині, загальний реваншизм і заполітизованість, люті вуличні рубки нацистських і комуністичних штурмовиків, прихід до влади Гітлера, ріст промисловості, націонал-соціалізм, перші роки війни, захоплення Європи, похід на СРСР, пекельні звиздюліни, розгром Третього Рейху, окупацію, входження у Варшавський Блок, Холодну Війну, Карибську Кризу. Вже немолодий, він застав фінал СРСР і помер з думкою, що червона машина одного разу поховає цю планету. Все це на тлі технічного прогресу, який тоді крокував вперед невблаганно і кожні кілька років істотно міняв життя. Загальна грамотність. Урбанізація. Підвищення рівня життя. Соціальні зміни, на зразок сексуальної революції, "жінки теж люди" та інші дивні думки. Вмираючи, цей громадянин оглядав своє життя як-би з боку і думав "бляха, що це було взагалі?" Якась низка пекельних кульбітів, незрозумілих і спонтанних змін, які до кінця життя вже навіть впадлу вдумливо вивчати. Людина банально втомлюється від такого темпу життя, йому хочеться сказати "історія, відчепись, я тільки почав звикати, а ти знову поперла поперек борозни" і виїхати в будиночок в Альпах. Тепер візьмемо життя цього громадянина і порівняємо темп зміни Реальності з нинішнім. Життя не просто не сповільнилася, вона пре все швидше з кожним роком. І той калейдоскоп фіґні, що пролітав у нашого німця за 80 років, нині зтискається до 30-40. Ті, кому зараз 30-40 +, уже ніфіґа не розуміють і хочуть на інший глобус. Планета занадто розігналася, це змушує більшу частину громадян відверто прифіґівати з того, що відбувається. Прогрес кришить психіку, ламаючи Реальність з такою швидкістю, що нова не встигає оформитись толком заново. На жаль, ми нині замкнені на планеті з кількома мільярдами поїхавших братків, які вже не усвідомлюють що творять і тому пророкувати майбутнє сьогодні може тільки дуже затятий оптиміст. Суспільство розшаровується, сімейні цінності відмирають, ідеології рудиментують. Нас неможливо збити зі шляху, тому що ми не знаємо куди йдемо. Через таку швидкість змін горизонт подій вже прямо перед носом, скоро ми остаточно за нього вивалимося такими темпами. Одне можна гарантувати. Нудно не буде. Швидше навпаки, жити стане краще, жити стане веселіше. Прифіґіють абсолютно всі.....

Інтернет - це рай для шизофреніка

Інтернет - це рай для шизофреніка.... Тут він може свою особистість не просто роздвоїти чи навіть потроїти, а ще й прилюдно влаштувати діалог з самим собою, залучаючи до спілкування нічого не підозрюючих користувачів.

Щастя = велич ?

Люди часто скаржаться на життєві труднощі. Сприймають їх як покарання або незаслужену перешкоду на шляху до благої, на їхню думку, цілі. Всі соцмережі кишать постами з жартами і цитатами про те, як все дається важко, як дістала робота з маленькою зарплатою, які навколо підлі заздрісники, невдячні любовні партнери, придурошні політики і як просто всяке "бидло" отруює своїм існуванням життя "мислячому", "нетакомуякфсі" інтелектуалу, який погруз в екзистенційній кризі. Цікаво, що змушує дуже і дуже багатьох людей вдаватися до ниття через найменші життєві негаразди? Чому всіх так турбує важливість тихого, спокійного і нічим не примітного життя? Мені в голову прийшла трохи дивна, але начебто логічна думка: людям, коли вони народилися, ніхто не обіцяв щастя і нескінченного благоденства. І якщо задуматися, то ці установки на "щастя" і "достаток" мають під собою соціальну природу, тобто по факту це нав'язані оточенням уявлення про те, як має бути. А з бездоганного дотримання правил - чужих, придуманих не нами - не може вийти нічого доброго. Просто тому, що з шаблону неможливо створити нові форми, а в психологічному полі, в якому панує повний комфорт, не народиться криза, мотивуюча на нестандартне, а іноді і принципово нове рішення проблем. Дивно, що труднощі сприймаються саме як перешкода на шляху, а не як його частина. Якщо подивитися на біографії відомих, діяльних людей, то виявиться, що більш ніж половина з них в різний час переживала серйозні, часом навіть травмуючі потрясіння і злидні. І навпаки: люди, в цілому задоволені своїм становищем і ситуацією навколо, як правило, менше за все хочуть бачити або ставити перед собою серйозні цілі, віддалені вище від містечково-споживчих потреб. Тому що коханню, співчуттю, достатку і прагненню до спокою чужа агресивність, яка штовхає вперед, як ніщо інше. У людини, притаманній негативними емоціями і почуттями - страхом, заздрістю, ненавистю і злістю - набагато більше шансів чогось добитися, тому що вона більш витривала. Тоді як ті, хто звик до комфорту і гармонії з соціальним середовищем і оточенням, перед труднощами спасують, оскільки життя їх не загартувало. А чи потрібне нам таке життя, яке робить нас слабкими і нікчемними своєю безтурботністю і банальними радощами? Чого в ньому хорошого? Чи варте воно того, щоб прагнути до нього? Навіть щаслива людина може бути нікчемою. Навіть нещасний може бути великим.

Страницы новостей

Залогинившись впервые на сайт, вы увидите:
Нажав на ПОСТЫ, КАРТИНКИ, КОММЕНТАРИИ вы не увидите новостей и скорей всего подумаете что сайт вообще пустой, нет тут никого, и даже от разработчиков нет никаких новостей.
Почему Лента изначально пустая? - я по умолчанию не подписываю пользователей на себя. Кому интересно что я пишу о соседях, кому интересны фотки тюльпанов или грибов??? Справку и Новости можно просмотреть, нажав на ссылки в верхнем меню. Все остальное не всем пользователям интересно и нужно.
Что и когда отображается на страницах новостей?
тут было подробное описание что как когда и зачем, но кто же будет всё это читать?
Напишу кратко и понятно:
Чтобы что-то появилось на страницах новостей, вам нужно с кем-то подружиться, что-то прокомментировать...

Почти ВСЕ ОСОБЕННОСТИ ЭТОГО БЛОГСЕРВИСА (переписано и дополнено)

Регистрация (капча): для кого-то очень сложно, для кого-то нет ничего сложного. Такая капча защищает сайт от ботов и от социальносетевых dahi. Робот-аркадий: следит за порядком на сайте. Страницы новостей: действительны только для одной сессии. Кнопка УДАЛИТЬ: работает без вопросов. Пятница: аккаунты с ид=1 и ид=21 на просмотры постов не влияют. И эти аккаунты никогда не попадут вна Пятницу. Пятница: ВРЕМЕННО(!): аккаунты с ид=15 и ид=20 тоже не попадут вна страницу Пятницы. После увеличения числа активных пользователей, я сниму это ограничение. Просмотры постов: о том как и кто может «сделать» +1 к просмотру я написал отдельный пост. Отписка от постов: От своих постов/картинок нельзя отписаться. Как же вы тогда узнаете о появлении новых комментариев под вашим контентом? Редактирование/удаление комментария: отредактировать/удалить комментарий
не в своем контенте
вы можете на протяжении 24 часов. Бб-код [соde]: в пост или комментарий нельзя вставлять пустой или вложенный бб-код [соde]. Если очень нужно написать этот бб-код в тексте, вы можете использовать похожие кириллические символы. Эмодзи (эмоджи) не поддерживаются. Даже смайликов нет. Если еще что-то вспомню, допишу.

Ти весь час щось чекаєш

Ти весь час щось чекаєш ... Я, не так давно, зрозумів одну страшну річ: все життя дорівнює слову "чекай". Ти весь час щось чекаєш. Чекаєш, поки охолоне кава. Чекаєш літо. Чекаєш Новий Рік. Чекаєш коли впаде астероїд, і коли твоя кішка нарешті нажереться. Ти чекаєш повідомлення в Фейсбук і дзвінка на телефон. Не важливо скільки тобі, тридцять, сімдесят або п'ять. У сорок ти чекаєш, дружину з роботи, а в п'ять, коли мама забере з садка. І все чекаєш і чекаєш: зарплату, закінчення фільму, у моря погоди, коли підуть зайві кілограми, а прийде сиве волосся. Чекаєш перемогу над своїми страхами і поразки конкурента. Чекаєш, чекаєш, чекаєш. Чекаєш нових переглядів у tbs-mbs.net .... Чекаєш подарунка і просто доброго слова. Чекаєш підступу і трамвай. Чекаєш доставку піци і закінчення робочого дня. І знову чекаєш, чекаєш, чекаєш. Чекають всі, всього і завжди. І навіть полковник чекає на листа, хоча йому ніхто не пише. Але найсолодше те, що хтось чекає і на тебе. Не тому, що від тебе щось потрібно, а просто чекає, тому, що ти є. Не важливо де тебе чекають: в мережі, будинку, або в пеклі .... Поспішайте до тих, хто чекає. Інший раз їм достатньо звичайного "мурк", і їм спокійно, що ти ось, ти тут.

Почистив рибу (одну вкрали)

Почистив дві Поки повернувся-розвернувся...
Сусідський кіт спундюкав одну рибину. Мені залишилась тільки одна.

Нічні гості (хвора печінка і повний капець)

Серед ночі стукає сусід... Каже, киваючи на порожню трилітрову банку, що стояла біля дверей: - У мене іще пів банки є... Будеш? - Та не хочу я. Я не п’ю. - відповідаю я, здогадавшись що в сусіда в банці є. Потім сусід помітив що у мене щось, мабуть йому цікаве, лежить в кімнаті, підійшов ближче до того "щось", щоб розгледіти і дати свою експертну оцінку. - Шо це? - взявши коробку в руки і крутячи її в руках, запитує сусід. - Трава - кажу я. - ааа, це від... печінка... шлюхи.... Шлюхи? Які "шлюхи"... ааа, "шляхи"... кишко-такт... По ходу у тебе больна печінка і із шлюхами проблеми? А ну шо на другій пачкі написано... печінка, метоборизм... - Це трави. Я їз них чай роблю і п’ю - перебив я його експертологічний плин думок. - Ну іще на оце подивлюсь - беручи в руки третю пачку, сказав сусід. І додав - Ну от, тут тоже написано "печінка", значить у тебе больна печінка... - ааа, ну тепер ясно шо і до чого - хитро щось думаючи, промовив сусід. --- Мені абсолютно нас*ать хто що думає і каже. Трави я періодично попиваю, щоб жити без потрапляння до врачєй. Бути здоровим дешевше, ніж лікуватись. Ну можливо бути здоровим і не дешеве задоволення, але набагато приємніше бути здоровим, ніж хворим. Особливо в нинішній час.

Я думаю чи варто писати про особливих користувачів із соц мереж?

Уже минуло кілька днів після моєї стопідісятої реєстрації в/на фейсбуці. Чомусь мене поки що не заблокували. Думаю що скоро заблокують або я сам видалюсь. Робити мені там нічого. Там така сама аудиторія, як і вкантахті. І вже дещо цікаво-нецікаве там відбулось. От не знаю чи варто про це писати? Мабуть треба написати. еее, ну слова треба я не люблю. Я хочу написати.
1 2 3 4 5 6 7 8
9
10 > >> >>>
случайный контент