Роман Алискин: посты, стр 21, (новые снизу)

<<< 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

ч1 На мене сьогодні наїхали. ааа, нєє, спочатку хочу розказать шо було вчора.

На мене сьогодні наїхали. Заходжу я магазин… ааа, нєє, спочтатку хочу розказать шо було вчора. З прівєдБанком я, начебто, попрощався. Користуватись Приватом24 не можу. Поїхав я вчора готівкою платити за інтернети… До обіду забіг в Ощадбанк – купа людей, ні пройти, ні пропхнутися. Заглянув в прівєдБанк – там також повний іпєц. Народу у відділенні… стоять, сидять, лежать один на одному, як шпротня в банці.
Вирішив я почекати кінця обідньої перерви в ОщадБанці, пішов у парк — прогулятись. Хотів першим потрапити, після закінчення перерви. Але, але... іще у 12:30 (обід там до 13:00) біля закритих дверей народу було іще більше, ніж до обіду. Пічалька :(. Море людей (і в прівєдБанці, і в ОщадБанці) чекають коли до них дійде черга сплатити комуналку та інші платежі. Мабуть у людей повно грошей! - і чому всі балакають, що погано живеться, нема грошей, влада погана, і тд? В ОщадБанці комісія при сплаті 5 грн. Про комісію в прівєдБанці я не знаю. Давно з ними не мав справ, але також мабуть, 5 грн. Комісія комісією, але для сплати потрібно півдня втратити, тупо чекати, стоячи в духоті і тісноті. Але, у нашій Залупівці є іще один банк! - РапузенБанкАваль
*
. Вирішив туди побігти. Без черги, тихо спокійно, швидко заплатив за інтернети. Задоволений поїхав додому.
*
РайфайзанБанкАваль

ч2 На мене сьогодні наїхали. Заходжу я в магазин... Але спочатку хочу розповісти про утро цього дня.

На мене сьогодні наїхали. Заходжу я магазин… ааа, нєє, спочатку хочу розповісти про раннєє утро цього дня. Їхав я платити за свєт... Вирішив забігти глянути на шпротню в ОщадБанці...
Бліін, вони (люди) як бактеріі, з кожним разом їх стає все більше і більше. Вони розмножуються в чергах?, чи шо?
Попрямував в РапузенБанкАваль. Тихо спокійно, швидко і без черги заплатив я за свєт. Але, але...
Є одне (а може і не одне) “але”. В РапузенБанціАваль комісія з оплати становить 30-50 грн. І вчора, і сьогодні я платив в цьому Рапузені. І мені абсолютно похр... що при сплаті 100 грн комісія буде 30 грн. Чому мені похр...? Тому що оті задрипані 30 або 50 грн абсолютно ніщо, в порівнянні з тим часом, який би я втратив при стоянні в чергах в прівєдБанці чи ОщадБанці. Я заплатив за економію самого безцінного, що може бути в людини. Я заплатив за економію часу.
Потім іще десь їздив — сам не помню де. Куди пєдалі крутились, туди і їхав.
Тепер про магазін:
Але спочатку хочу подякувати деяким односельчанам: Дякую вам за брехню добріхування і перебріхувння. 2019-04-18 мене дійсно чуть не вбили в магазині. Власники магазину самі не бачили цього поста, а довірились пліткам. І через це виникла не приємна ситуація. Дякую брехунам із села! І також дякую тим людям, що сліпо вірять всьому про що балакають інші.
Тільки я зайшов в магазин, мене швидко скрутили невідомі люди: дорослі чоловік і жінка, і якась менша жінка. Я навіть не встиг зрозуміти що сталося, а мене вже взапитують:
- Шо ти там про магазин написав?
- Який магазін?..., ааа, ну ніччо я не писав. - Здогадався я в чому справа і про що мене запитують. - там просто фотографія іще, кажись, з 2000 якогось року і написано “Знайомтесь, Оксана із Залупівки”. А шо страшного? - одночасно пояснив і запитав я.
- Нам люди сказали шо ти всяку хвігню... всяке не хороше пишеш... А ну кажи правду!
- закричала менша жінка, і влупила мені замороженою рибою прям міжду глаз, по голові. Риба виявилась дійсно добре замороженою, бо після того як мене нею пригріли, у мене перед очима почали кружлятати красиві білосніжні сніжковики, засяяли зіроньки, земля почала тікати від мене. Я ледве не впопав.
- а до чого тут залупівка?
- продовжували мене допитувати і лупити замороженою рибою по гоболі. - Та я ж сказав шо там нема ніччо такого страшного. Є фоторафія магазину і написано “оскана із залупівки” - плутатаючи слова, почав я виправдовуватись. - а Залупівка — це село в якому ми живемо. І звідки я знаю чому воно так називається? Може через назву річки і село так називається. Я ж село не називав, і річку тоже не я називав... Самі можете подивитись... а то шо люди балакають — так то їм робити більше нема чого. От вони і балакають. - вирвавшись від мучітєлєй, і відбігши до дверей промовив я. І швидко, не чекаючи іще однієї гарячої дебело замороженої риби, вибіг на двір, взяв лісапєд в руки і покрутив пєдалі..., щоб *** нє далі. Тепер мені страшнякувато появлятись біля того магазіна. Народ шось вигадає... а мене знову будуть лупити замороженою рибою :( Ау, люди-сельчани, ви хоч підіть розкупіть всю ту рибу. Тоді я вже буду менш страшнякуватись, коли буду проїжджати біля того магазіна.
взапитують = запитують
кружлятати красиві білосніжні сніжковики = кружляти красиві білосніжні сніжинки
впопав = впав
по гоболі = по голові
плутатаючи = плутаючи
страшнякувато = страшно
страшнякуватись = боятись

ч3 Пояснення до моїх банківськомікробнозамороженорибних пригод.

Поянення до частини 1 і до частини 2:
Я надіюсь що всі люди більш-менш адекватні, і не будуть слухати що хтось десь колись казав.
Невже я когось чимсь образив?

Я в фейсбуках

дописываю: Уже меня там нет.

Еще один зомбипользователь

Зарегистрировался еще один зомби-пользователь.
Думаю что он просто зарегистрировался и все.

Люди зовсім афігєлі! Про Чорнобиль ні слова не сказали, не згадали

На фейсбуках никто никак не упоминал и в районе не было никаких телодвижений.
Никто не вспомнил о Чернобыльцах, никто ничего нее носил (не клал и не ложил) к памятнику ликвидаторам в парке.
Нафиг его там соорудили?
Уже вообще все с ума посходили с этими недовыборами?

Пив каву з димком

Згоріла електроплитка. Тен вже ніде було куити. Всі магазини вже всьо - позакривались. Тільки кава така гидотна виявилась: без сцукеру, без пампушок, та іще на гойодний жєлудок
*
.
*
- голодні шлунки

Мабуть я знову скоро зникну :(

Мабуть я знову скоро зникну - компутер поламався. Ну іще не повністю, але наступного разу може не ввімкнутися

Мысли и Мышление, Думки і Мислення. Инсайт и основы мышления.

Много болтовни, но было кои-што интересненькое, хотя и мало. но далее можно самостоятельно продолжить поиск и мышление. Я вот иногда думаю (задаю себе вопросЫ): что и как думает конкретно этот человек именно в эти секунды, Что и как думает кот? Размышляю и слежу за тем КАК и о чём я думаю, и ПОЧЕМУ в конкретные моменты времени я именно ЭТО и именно ТАК думаю... Тема мышления и мыслей очень интересна!
285 x 150
285 x 150
285 x 150