360x50

Borys: сообщения, стр 4, (новые сверху)

1 2 3 4 5
Від смерті нікуди не втечеш….... (0)
Якщо хтось думає, що Воробус захворів чи забив на блог, то ви помиляєтеся. Просто банально не мав часу дописувати на ресурс. Та й зараз особливо не маю, тому довгих вступів робити не буду, а перейду до теми сьогоднішньої публікації. А вона буде про життя в цьому нелегкому світі. Нещодавно інтернет підірвав допис відомого актора – Ричарда Гіра, який сказав, що «Ніхто з нас не вибереться звідси живим…». Після того, як я прочитав весь допис – можу погодитися з цією людиною. І справді радіти треба життю поки воно є, а то ти не знаєш що з тобою станеться вже завтра. Як приклад він наводить двох людей. Жіночка, яка ціле життя за собою слідкувала, їла здорову їжу, постійно консультувалася з лікарями, не вживала спиртного, займалася спортом у 76 дізналася що в неї рак шкіри. Це вже діагноз і рак невиліковний. Інший чоловік ціле життя пив, їв все що хотів, спортом не займався, до лікарів ніколи не звертався. Зараз йому 81 рік і він почуває себе чудово. Може навіть молодим давати фору. Як би ви не намагалися, ви ніколи не сховаєтесь від своєї внутрішньої отрути. Рано чи пізно вона вас наздожене. Як сказала смертельно хвора жінка: «якби я знала, як закінчиться моє життя, то ніколи б не слухала лікарів, а жила б у своє задоволення». Світ побудований так, що рано чи пізно нас всіх чекає одна дорога. Хтось піде в пекло, хтось на небеса, але помремо ми все рівно. Пригадується фільм «Пункт призначення». Сюжет був наступний: Жіночка їхала в транспорті й в один прекрасний момент їй приснилося що зараз буде аварія після якої всі загинуть. Минув час, вона прокинулася й зрозуміла що це був віщий сон. Людей то вона врятувала, але потім події у фільмі почали так складатися, що всі люди, яких жінка врятувала почали вмирати. Завершилося все плачевно. Тому що від смерті нікуди не втечеш. Вона все рівно за тобою прийде. Як і Ричард Гір, так і Воробус радять нашим читачам жити у своє задоволення. Хочеш щось зробити, то роби, бо потім такого шансу може вже й не бути. Насамкінець, цитую слова відомого актора, які він написав насамкінець: «Робіть те, що вам хочеться. Їжте смачно, засмагайте на сонці, не соромтеся лінуватися. Будьте дурними і дивними, але будьте собою. Адже на все інше просто немає часу!». Незабаром продовжимо… Залишайтеся з нами…. vorobus.com >>>
2018-May-30, 12:13
Парадокс Тесея... (0)
"Чи існуєте Ви, містер Джонс ?" Станіслав Лем, "Зоряні щоденники Іййон Тихого — Подорож 23-я
Хочу заявити зі стовідсотковою впевненістю - у людини немає душі. Щоб не говорили просунуті на містиці, але немає нічого цілісного в людині, що змогло б перейти в інший Світ. Якщо поглянути прозорливим поглядом у майбутнє, то відсутність душі стає очевидним і незаперечним фактом. Так само помітно, що в майбутньому людство саме винесе собі смертельний вирок. Катом виступить наука, дуло пістолета якої вже знаходиться біля нашої скроні. Чекати залишилося не довго, відлік почався.... Про все окремо. У людини є руки, є ноги, є голова і все це добро має властивість губитися від травм чи через кохання. Але вчені в майбутньому зможуть надати протези замість втрачених частин тіла. Завдяки жартівливому закону Мерфі є шанс, що з часом всі кінцівки поміняються на протези. Серце, шлунок і нирки теж замінимо, на жаль, через старість і знос. Мозок, святая святих, саме надійне сховище паролів, найбільший банк порно, і в ньому варто очікувати змін. Мозок можна зробити більш надійним, більш ємним - імплантати. Вони збільшать пам'ять, підключать до інтернету і змусять відчувати оргазм за бажанням. З часом мозок обростає імплантатами, одні шматки біологічної маси викидаються на корм собакам, інші відживають своє, і залишається одне залізо. Що ми маємо в кінцевому підсумку? Істоту, яка може взагалі не мати в собі біологічної маси. Вона краща, вона швидша, вона розумніша за Оригінал. І ось в чому питання, людина, котра пройшла через подібну процедуру - чи може вона вважатися самою собою? Що має механічний Бог спільного з початковим набором шматків м'яса, який з'їли собаки? Тільки пам'ять. Але так як наука навчилася маніпулювати з мозком, то отже навчиться і з пам'яттю. Тут і починається вся содомія, вся сіль - настав той момент, коли людство вбило себе і переродилося в щось нове. Виникає безліч нових можливостей. Тепер, шановний читач, ти можеш скопіювати свою особистість і відправити її по інтернету на Марс, або підкорювати галактику Андромеди в космічному кораблі поки сам будеш попивати електроліт на галявині. Можеш зробити безліч копій себе Великого і влаштувати знатну оргію. Можеш вкоренити собі спогади Володимира Володимировича, чи ба - навіть його особистість, і захопити Крим у віртуальній реальності. Якщо ти загинеш, то тебе відновлять із заздалегідь записаного образу. Ти безсмертний. Ти можеш обрати лик сатира, чи багатотонного левіятана. Ти можеш накінець перенести свою свідомість в тостер, чи переселитися в комунальне тіло з легіоном свідомостей і розчинитися в ньому. Свідомості можуть об'єднуватися, можуть розпадатися - сам факт буття свідомості вже порушений. Відтепер весь багатий духовний Світ - це лише набір байтів, який переналаштувати можна швидше, ніж скопіювати архів Саши Ґрей з диска C, на диск D. А де душа, шановний читачу, в цьому хаосі? Цілісна, єдина - знайди її. Що буде відправлятися в інший Світ? І як? Частинами чи всім скопом? Не пускати ж в райські гущі таких істот значить дискримінувати. Насправді ж просто душі ніколи не існувало..... Прийшов час відкинути старі стереотипи - вже зараз видно схід нового Світу. >>>
2018-May-29, 10:09
Чи потрібно позбавлятися від травм?... (0)
У своїй попередній замітці про психоаналітичну терапію я не торкнулася питання, від якого вважають за краще ухилятися теоретики практичного психоаналізу. Питання полягає в наступному: чи завжди травма є тим, від чого необхідно позбавлятися. Причина ухилення в тому, що психоаналіз обґрунтовує своє існування беззастережно позитивною відповіддю на це питання. Уже Фуко у своїй книзі "Народження клініки" вказав, що концепти хвороби і терапії - це мінливі соціальні конструкти. Іншими словами, те, що ми називаємо хворобою - це не стільки певний об'єктивний феномен, як спосіб його інтерпретації. З цієї причини певний стан організму людини, який в рамках певної світоглядної парадигми вважається таким, що потребує терапії яко відхилення, в рамках іншої світоглядної парадигми може вже не вважатися таким. Розробці терапевтичної методики логічно передує уявлення про те, як повинен функціонувати організм людини в нормальному (здоровому) стані. Саме до цього стану нормальності терапія і покликана наблизити пацієнта. Розробка нових методів терапії та удосконалення вже існуючих - основний предмет турботи таких дослідницьких сфер як психоаналіз, психологія і психіатрія. Але саме теоретичні підстави цих розробок (уявлення про нормальний стан, яке повинно стати результатом успішної терапії), рідко стають предметом критичного розгляду. Наприклад, існує безліч наукових робіт, котрі вказують на спільність тих, кого вважають геніями з пацієнтами психіатричних клінік, але умовність такого протиставлення, як правило, залишається на рівні неартикульованої інтуїції. Інший всім відомий приклад тут - Ніцше. Його божевілля прийнято вважати спонтанною подією, хоча, як зауважує Дельоз, у нас немає підстав говорити про двох Ніцше: до періоду божевілля і після, був лише один Ніцше, філософські роботи якого існують в одному континуумі з божевіллям, котре розвивалось. У психоаналізі травма зазвичай розглядається як асимільованих досвід, який не підлягає психологічній переробці. Психоаналітик покликаний допомогти пацієнтові піддати травматичний досвід психологічній обробці, тобто нівелювати дію травм. Повернемося тепер до згаданого мною питання: чи завжди потрібно позбавлятися від травм? Я готова посперечатися, що не існує жодного толкового письменника, котрий не має в арсеналі свого життєвого досвіду невиліковної психічної травми. Позбавити такого письменника дії його травматичного досвіду - значить вбити в ньому письменника. Це стосується не тільки письменників, а й будь-якої іншої людини. Травма може бути розглянута як неминучий наслідок придбання нового досвіду, адже новий досвід, за визначенням, відмінний від старого, а значить не може повністю асимілюватися з ним в несуперечливе ціле. Формування особистості обумовлено придбанням нового досвіду. Особистість - це колекція шрамів, які залишилися від травм, завданих життям. Потрібно бути абсолютно позбавленим почуття смаку в людях, щоб намагатися перетворити їх на безформну аморфну ​​масу - пацієнтів психоаналітичних кабінетів, котрі вилікувалися від травм. © Julie Reshe >>>
2018-May-29, 09:51
Ми яко мільйони Я... (0)
Людська самотність - є катарсис, який призводить до усвідомлення ущербності буття і соціальних контактів, як таких. І тільки так людина може досягти самодостатності. Як відомо, суспільство побудоване на ілюзіях. Соціальні інститути визначають свідомість, гвалтуючи її єство патріотизмом, обов'язком і іншим інфернальним маренням, інкубуючи потенційні осередки суспільства, щоб в майбутньому активно використовувати їх як дешеву робочу силу. Традиційна мораль проповідує, здавалося-б, правильні постулати про любов, дружбу, повагу, які, в теорії, повинні привести до миру в усьому світі і загального щастя. Однак егоїстичну сутність людини не викорінити, і дане вчення схоже до самообману, бо рано чи пізно зникне, залишаючи після себе когнітивний дисонанс, розчарування в житті і смертельну недовіру до всього живого. Суб'єкт ж, вирощений на цьому, в більшості випадків наївний, несамостійний і відчуває залежність від соціуму. Раб загальних тенденцій і догм, сліпо слідує за більшістю. Одним словом - пиздець на двох ногах. І лише позбавлений всіх прихильностей, вічно стражденний одинак ​​здатний осягнути справжню суть речей. Незалежний до зовнішніх подразників і обставин, він є Самодостатність. Немає ніяких «Ми» - лише мільйони «Я». Віра завжди призводить до розчарування. Любов - обман, дружба - взаємне використання. Добро і зло - одне і те ж. Всі люди егоїстичні, і нездатні до взаєморозуміння. Шукати в них розради - даремне заняття. Його можна знайти лише в собі. Ти - свій єдиний справжній друг. Ти - єдине джерело підтримки і любові. Ти - єдине, що може задовольнити твої бажання. Ти - є невичерпне джерело власного щастя. >>>
2018-May-28, 19:47
Смерть - це найкращий винахід життя... (0)
❝ Remembering that I'll be dead soon is the most important tool I've ever encountered to help me make the big choices in life. Almost everything--all external expectations, all pride, all fear of embarrassment or failure--these things just fall away in the face of death, leaving only what is truly important. Remembering that you are going to die is the best way I know to avoid the trap of thinking you have something to lose. You are already naked. There is no reason not to follow your heart. No one wants to die. Even people who want to go to heaven don't want to die to get there. And yet, death is the destination we all share. No one has ever escaped it, and that is how it should be, because death is very likely the single best invention of life. It's life's change agent. It clears out the old to make way for the new. ❞ ― Steve Jobs ❝ Смерть - це найкращий винахід життя. Вона - причина змін. Вона очищає старе, щоб відкрити дорогу новому. Пам'ять про те, що я скоро помру - найважливіший інструмент, який допомагає мені приймати складні рішення в моєму житті. Тому що все інше - чужа думка, вся ця гордість, вся ця боязнь збентеження або провалу - усі ці речі падають перед обличчям смерті, залишаючи лише те, що дійсно важливо. Пам'ять про смерть - кращий спосіб уникнути думок про те, що вам є що втрачати. Ви вже голий. У вас більше немає причин не йти на заклик свого серця. Вибачте за такий драматизм, але це абсолютна правда. Не варто засмучуватися, покидаючи життя. А ось якщо життя покинуло тебе, варто почати турбуватися... Ваш час обмежений, тому не витрачайте його, живучи чужим життям. Не попадайтеся в пастку догми, яка змушує жити думками інших людей. Не дозволяйте шуму чужих думок перебити ваш внутрішній голос. І найголовніше, майте хоробрість слідувати вашому серцю і інтуїції. Вони якимось чином вже знають, ким ви дійсно хочете стати. Все інше вторинне. ❞ Стів Джобс >>>
2018-May-28, 18:58
Пуста фігня ні про що ....... (0)
Рідкісні пориви холодного вітру пронизують наскрізь виснажене тіло, що безцільно путається в ногах біля безмовних дерев. Жити хочеться, та так, щоб кожен твій вибір, перед яким тебе ставить саме твоє існування, неухильно підіймав сьогоднішнього тебе, над тобою вчорашнім. Чи достатньо ти робиш для цього? Ні. Порожні балачки виявилися неефективні, на жаль. Вітер посилюється і впливає на твої збиті в кров ноги, як би ти не чіплявся за колючі гілки, немов за волосок, на якому, власне, і висить твоє життя. Зрештою, коли не знаєш, для чого живеш, обставини (звичайно ж, у всьому винні обставини) тягнуть тебе на дно, і ти падаєш від безсилля, прогинаючись під гнітом природних сил. Ти або гориш, висвітлюючи своїм внутрішнім світлом дорогу в своє ж світле майбутнє, або лежиш серед опалого листя, такого-ж мертвого, як і ти сам.... >>>
2018-May-28, 14:50
Бог дослухався до моїх молитв... (0)
Я попросив Бога забрати мою гординю, і Бог відповів мені «НІ!» Він сказав, що гординю не забирають, від неї відмовляються!  Я попросив Бога дарувати мені терпіння, і Бог сказав «НІ!» Він сказав, що терпіння з'являється в результаті випробувань, його не дають, а набувають.  Я попросив Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав: «НІ!» Він сказав, що дає благословення, а буду я щасливий чи ні, залежить від мене.  Я попросив Бога вберегти мене від болю, і Бог сказав: «НІ!» Він сказав, що страждання віддаляють людину від мирських турбот і наближають до Нього!  Я попросив сил, і Бог послав мені випробування, щоб загартувати мене. Я попросив мудрості, і Бог послав мені проблеми, над якими мені треба ламати голову. Я попросив мужності, і Бог послав мені небезпеки. Я попросив у Бога любити інших так само, як Він любить мене. «Нарешті, ти зрозумів, про що треба просити», -відповів Бог.  Я попросив любові, і Бог послав нещасних, які потребують моєї допомоги. Я попросив благ, а Бог дав мені можливості. Я не отримав нічого з того, що хотів, але отримав все, що мені було потрібно! Бог дослухався до моїх молитв ... .. [знайдено на безмежних просторах інтернету] >>>
2018-May-28, 13:14
Willkommen im Leben... (0)
- .... а ще в тебе буде лялька, ну - така як жива. - Обманюєш певно? - Зуб даю! А може і дві ляльки! Там, як захочеш. - Ух тииии-ж! А що ще в мене буде? Розкажииии, га? - Ти дізнаєшся, що таке звуки і запахи, ти зрозумієш, що значить м'яке і пухнасте, і побачиш, як падає сніг і зірки. Ти зможеш співати і грати в м'яча, стрибати на одній ніжці і бігати наввипередки. Ти побачиш справжню грозу, уявляєш? Блискавки і дощ зі зливою. А потім будеш дивитися на захід Сонця і нічний Місяць. А він буде шепотіти тобі на вушко про те, що ти найкрасивіша на Світі, так, ти пізнаєш земну любов, а потім пізнаєш неземну ненависть, відчуєш гірке горе від втрат і безмірну радість нових зустрічей. Холод заморозить сльози розчарувань, а спека розтопить молоде серце. Ти навчишся сміятися, коли хочеться плакати, і плакати коли інші сміються ... А морозиво! Ти будеш їсти морозиво! - Ой-єєєєєєє! Нічо не зрозуміла! Але відчуваю, прикольно яяяяк! - А ще там буде багато різнокольорових іграшок. І навіть машинки на коліщатках, ну і виблискуючі вікна, котрі говоритимуть до тебе. Та й тіло, у тебе буде красиве тіло, різні платтячка і нижня білизна з кружавчиками! І туфлі! З справжньої зміїної шкіри на шпильках. Пізня вечеря при свічках і ти вся в білому, бронзовий загар тобі так до лиця. Запах моря, шоколад, шампанське і ... троянди! А музика! Ти будеш танцювати! І ще, ти отримаєш вміння бажати ... - Як це, чого це? - Ну, це складно тут пояснити, різні там бажання, всякої смакоти, приємностей, та й взагалі - тобі сподобається. Коротше, багато чого цікавенького і незвичайного тебе чекає. Йдеш в жінки? - Так !!!! - Домовилися. Так, один момент, ось тут на штампі угоди, потрібно пропалити голограму на твою сферку, ну щоб не порушувати систему перевтілень. Пропалюємо? - Угу! - А ... мало не забув. До слова, про пам'ять. Тобі її зітруть ... на час, допоки "там". - Навіщо? - Такий порядок, це не мною заведено. Але запевняю тебе, так у сто крат цікавіше. Та й що там того часу-то? Ха! Якісь кілька десятків років. Сміх та й годі. - А чому так мало? Довелося чекати п'ять мільярдів років на "виклик", а тут так мало ... - Ну так скоротили ж. Бажаючих багато, та й повторні в першу чергу йдуть, потім проблемні без черги, а ви з сектора молодняка, у вас перша обкатка тривимірною реальністю - тому в загальному порядку. От і не встигаємо всіх обслуговувати, Земля не ґумова! З цими словами на напівпрозору поверхню мерехтливої ​​сфери опустився блакитний промінь відбитку і хитромудрим розчерком наніс переливаючий голографічний малюнок. Сферка здригнулася від мерехтіння і попливла в простір Телепорту. - Наступний! - Слухай, а давай цій новенькій пам'ять не дотрем трішки? Гии-ги! - А давай! А то он - "шампааанске їй з труселями подавай" ...  Дура дурепою зовсім! Куди преться? Ні, щоб на Венері побурянити, або на Марсі в піску повалятися і назад. Ні-ж, подавай їм усім Землю з сюрпризами. Самі не знають на що підписуються. Та й шляху ж назад не буде. Пологовий будинок номер один, ... ського районного центру, нічна зміна, складні пологи. "Темно і страшно тісно! Куди мене штовхають? Не піду, сказала, поки пухнастих зірок не покажуть! О, он щось відкрилося, Портал, чи що? Глянути? Аааааааа! Куди с..ки тягнете! Ви взагалі хто? Ааааааа! Не зачіпай! Не ріж, кому кричу! Ааааааа! Божешь ж мій, де я? Хто я? Не лапай, сказала, каазьооол! Мокра вся, липка! Тьфу, гидота яка! Холодно ж! Ааааааа! Та пішли ви! Аааааааа! Де море? Де тіло красиве? Це що за ітітьтвоюмать червоно-скоцюрблене? Шия затекла, поперек свербить! Не можу, пошкробатись не можу! Руки-гачки, ноги не стоять! Аааааааа! Де любов з трояндами? А шампанське? А шоколаааааааад? Ааааааа! Їсти хочу! Пити хочу! Ходити хочу! Додому хочу! Хочу ???? !!! Це і є оте хвалене "бажати" ?! Ааааай! Надурилииии !" - Вітаємо, матусю, у Вас донька! Яка красуня! В сорочці народилася - щасливою буде! ..... >>>
2018-May-28, 11:58
Чому обдаровані люди почуваються краще наодинці?... (0)
Надзвичайно розумні люди щасливіші, коли вони на самоті з собою. А ось коли їм доводиться часто спілкуватися з друзями та знайомими, вони швидко починають сумувати або втрачати контроль над собою. The British Journal of Psychology нещодавно опублікував дослідження, яке базується на зв'язках між навичками соціалізації і вмінням поводитися в міжособистісних відносинах з інтелектом людини. Іншими словами, мета була такою: з'ясувати, як друзі розумних і не дуже людей впливають на їх відчуття щастя. Вчені припускали, що люди, які живуть в густонаселених районах з щільною міською забудовою, більш задоволені своїм життям, ніж селяни і мешканці міських околиць. Логіка проста: чим частіше людина спілкується зі своїми родичами і друзями, тим повинна бути щасливішою. А зустрічатися простіше, коли в містах відстань між будинками менша, і “все поруч”. “Як і передбачала наша теорія, дані підтвердили, що частота соціальних контактів має важливе значення для задоволеності життям. І так, люди, які живуть в центрі міст та в районах з щільною забудовою, щасливіші від інших. Але важливим є також вплив інтелекту. Ми з'ясували, що надзвичайно розумні люди якраз щасливіші, коли вони на самоті. А ось коли їм доводиться часто спілкуватися з друзями та знайомими, вони швидко починають сумувати або втрачати контроль над собою”, - йдеться в дослідженні. Автори цієї роботи з парадоксальними висновками — професори Норман Лі і Сатосі Канадзава. Вони займаються вивченням умов життя людей в різних містах вже багато років, але на цю аномалію натрапили недавно. У їх дослідженні взяли участь 15 000 людей у віці від 18 до 28 років. Логічно було б припустити, що навіть найрозумніші з нас цінують час, який вони проводять з сім'єю і друзями. Життя коротке, і кожна мить — подарунок. Тому, чим більше ми отримуємо досвіду під час спілкування з іншими, тим яскравішим сприймається життя. Але чому розумним люди не розуміють цього? Керол Грем, інший дослідник, пропонує пояснення: “Люди з високим інтелектом використовують його набагато активніше, більшу частину часу. Їм часто буває навіть важко зосередитися на тому, що говорить співрозмовник, тому що вони постійно розмірковують над довгостроковими цілями”. Наш розум еволюціонував, і тому найрозумніші з нас, так звані “нові люди”, найбільше задоволення отримують від вирішення серйозних проблем. Спілкування з однолітками змушує їх нудьгувати, робить нещасними, хоча з більшістю інших людей все якраз навпаки. Чому цих обдарованих людей називають “новими”? Тому що їх поява — сама по собі аномалія. Ось як це пояснюють Лі і Канадзава: “Найрозумніші люди, що володіють потужним інтелектом, вміють і люблять вирішувати великі проблеми, але при цьому стикаються з труднощами в спілкуванні. Їх не розуміють! Тому їм краще звужувати коло спілкування, а не розширювати його”. Також вчені встановили, що інтелектуально розвинені люди легше за інших відмовляються від звичного соціального оточення та місця проживання. Вони не так сильно прив'язуються до друзів і близьких, як всі інші. Особливо, якщо це потрібно для досягнення важливих їм цілей. Що з цими висновками робити всім нам? Ймовірно, змиритися. Якщо ваш розумний друг уникає спілкування з вами, мабуть, потрібно просто менш агресивно нав'язуватись йому. Ну а що робити тим, хто розумний і самотній? Перестати непокоїтись через це! Зрештою, можливо, природа так і хотіла: ви повинні бути самотні... >>>
2018-May-27, 13:51
В США створено перший надсвітловий варп-двигун... (0)
Розвідувальне управління Міністерства оборони США опублікувало документ про можливості використання темної енергії і маніпуляції додатковими вимірами для створення варп-двигуна. Такі технології дозволять переміщатися зі швидкістю вище швидкості світла. Про це повідомляє видання Science Alert. Як пишуть автори документа, людство наблизилося до розгадки таємниць прихованих вимірів і темної енергії, яка служить причиною прискореного розширення Всесвіту. Використання додаткових вимірів, які вводяться М-теорією, може допомогти створити екзотичну матерію, необхідну для надсвітлового руху. Така матерія володіє негативною щільністю і сприяє викривленню простору-часу. У 1994 році фізик-теоретик Мігель Алькубьерре запропонував метод викривлення простору-часу за допомогою хвилі, яка стискає його попереду і розширює ззаду, створюючи «бульбашку». Хоча всередині «міхура» гіпотетичний корабель не може рухатися з надсвітловою швидкістю, сама хвиля може подолати межу, встановлену спеціальною теорією відносності Ейнштейна. via lenta.ru >>>
2018-May-27, 13:11
285 x 80
285 x 80
285 x 80
285 x 150
285 x 150
285 x 150
Активность Статистика Пятница