360x50

Borys: сообщения, стр 5, (новые сверху)

1 2 3 4 5
Каральна психіатрія... (2)
Американські психіатри давно включили активні протести проти влади в перелік девіантних проявів, які потребують виявлення та примусових заходів медичного характеру ще в дитинстві. Низьку протестність в США (на відміну від Європи) пояснюють саме тим, що опозиціонерів фіксують ще в дитинстві і починають лікувати в дурдомі. Всього ж схильність до боротьби проти влади мають 3-5% людей. У 2009 році американський журнал Psychiatric Times вийшов зі статтею «ADHD & ODD: Confronting the Challenges of Disruptive Behavior» (Зухвалий опозиційний розлад і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю: боротьба з викликами агресивної поведінки). У ній психіатри рапортували про нові методи «лікування опозиції». Ця стаття дала привід багатьом психіатрам США знову повернутися до проблеми «протестної поведінки», а також перегляду такого діагнозу, особливо актуального в рамках лібералізації соціально-політичних відносин. >>>
2018-May-26, 15:39
Путин предостерег Запад от перехода «красной линии... (0)
Владимир Путин призвал страны Запада не переходить в отношениях с Россией «красную линию». Об этом он заявил на полях Петербургского международного экономического форума, передает ТАСС. «Мало того, что НАТО подошло к нашим границам, у нас возникло подозрение, что завтра Украину тоже туда включат и там еще поставят какие-нибудь радары и системы противоракетной обороны, — отметил президент. — Ну есть какие-то границы, понимаете, "красную черту" нельзя переходить». «Давайте тоже с уважением относиться к нашим интересам», — призвал российский лидер. via lenta.ru >>>
2018-May-26, 13:03
Василь Кожелянко :: Дефіляда в Москві... (0)
❝ На час битви за Москву Україна на східному фронті вже мала дев'ять сухопутних армій, ... завершувала формування двох повітряних армій, ... був окремий єгерський корпус, ... кілька окремих бригад морської піхоти і був корпус спеціального призначення". Ясна річ, саме цей кулак - ... - спровадив у нокдаун оборонців сталінської столиці. І по тому медаллю "За взяття Москви" нагороджувалися всі. А найвищою нагородою - "Орденом Святого Андрія Первозванного" - ... за те, що 9 жовтня 1941 року встановили синьо-жовтий Прапор Перемоги на Спаській вежі московського Кремля. ❞ © Василь КОЖЕЛЯНКО, "Дефіляда в Москві"  >>>
2018-May-25, 14:49
Я щойно на сайті для ведення блоґу tbs-mbs.net отр... (0)
Сайт на перший погляд на вигляд дивний, не зрозумілий... призначений для людей, які вміють читати і писати ;) Гроші можна отримати щоп'ятниці - головне не лінуватись і писати та активно коментити. Нижче скріншот з мого мобільника (все чесно):
>>>
2018-May-25, 14:10
Дві хвилини до смерті... (2)
....... - Прийшла все-таки? - Угу. Смерть всілась на край ліжка і подивилася на завалену ліками тумбочку. Стандартний набір: розжарена лампа - світила всю ніч безперервно, купа різноманітних таблеток, горня давно остиглого чаю і книга із закладкою. Старий дивився на Смерть спокійно, без страху. Він давно її чекав. - Скільки мені ще? - Дві хвилини. - А я в памперси тільки що налюрив. Смерть засміялася, вишкіривши свій оскал гнилих, жовтих зубів, в порожніх очницях блиснув зелений вогник. - Люблю гумористів. Знову повисла мовчанка. Секунди текли жахливо повільно, здавалося, що годинник зупинився. - Смерть, можна тобі задати питання? - Валяй. - В чому сенс життя? Смерть хмикнула. Зазвичай запитували: «Що буде далі?». Нікого вже не цікавило життя, яке вона забирала. - Ти філософ? - Ні. Я все життя пропрацював учителем. І завжди задавався цим питанням. У чому ж мій сенс життя? Народився у мене син. Думав, ось він - мій сенс життя! Сенс життя в продовженні життя! І ти його забрала у вісімнадцять. Старий говорив спокійно, спогади про давно померлого сина вже не рвали душу, біль пішов. - Я це витерпів. Було важко, але пережив. Я вирішив, що сенс життя в коханні. Люба. Любов моя. Не змогла зі мною жити після смерті сина, і моя любов їй була не потрібна. Ми ж могли ще завести дітей, але ні. Пішла до іншого. Смерть хмикнула. Звична справа, скільки раз вона вже чула таке. - І тоді я вирішив, що сенс життя в моєму покликанні. Я вчив дітей. Я повністю віддався роботі. Вкладав у їх уми все, що знав сам, віддавався весь їм без залишку. Безсонні ночі заради того, щоб донести їм більше, ніж може дати школа. Стільки осіб я осяяв натхненням, скільки ясних очей горіли, слухаючи мене годинами. І що вийшло? - Що? - мимоволі запитала Смерть. - Та нічого! У кращому випадку сірі клерки, та балакучі менеджери. Ті ж, у яких я бачив майбутніх великих людей стали зовсім нікчемними. Покидьками. Прийшов до мене якось Андрій Васнєцов. Адже улюбленцем моїм був. Прийшов п'яним злиднем на День Вчителя. І каже: «Даремно ви все це робили, Сан Санич. Даремно». У мене в той момент серце зупинилось. Більше половини життя поклав даремно. Не залишив після себе нічого. Нічого! Стрілка годинника дуже повільно, але повзла. Минуло півтори хвилини. Смерть піднялася з ліжка. - Так у чому ж сенс життя? Скажи, може не даремно я таки прожив це життя і лежу зараз ось тут в памперсах? - Пам'ятаєш в сьомому класі Яну Смирнову? Старий наморщив лоба, намагаючись пригадати. - Руда така? - Так. Правда померла вже давно. - Пам'ятаю. - Пам'ятаєш ти їй підніжку підставив і вона з усього маху пролетіла, та приземлилась просто обличчям в купу собачого лайна? Старому не сподобалися такі спогади. - Нерозумною дитиною був. Діти бувають жорстокі. - Неважливо. Її ще стали обзивати «Янка-гімнянка» і їй довелося перевестися через це в  іншу школу. - І? - Все. Оце і є весь твій сенс життя. Ти виконав своє призначення. Старий охнув і затрясся. - Як так? - сухо запитав він. - Вона народила велику людину, політика, який увійде навіки в історію. Ти ж був лише пазлом мозаїки. Як і більшість людей. Просто пазли. Не більше. - Ні. Не вірю ... Як же так ... Смерть не стала слухати старого і змахнула над ним косою. Сіра субстанція душі покинула старе тіло, піднявшись до стелі і розсипавшись невидимим попелом. - Ось так. - сказала Смерть і закинувши косу на плече вийшла з кімнати. У кімнаті запахло сечею...... >>>
2018-May-24, 17:48
Костянтин Расін вигадав атомну міні-бомбу... (0)
Костянтин Расін повідомив, що може отримати антиматерію без допомоги Великого андронного коллайдера, а потужність міні-АЕС пропонує вимірювати в «Хіросімах» Полтавець Костянтин Расін, який проживає в Ізраїлі, недавно привернув увагу преси своїм повідомленням, що він може приступити «до експериментального складання пристрою з отримання другого типу ядерної реакції хоч і завтра, в тому числі і оборонного значення». На своїй сторінці в Facebook він зокрема, повідомив, що «Такий тип озброєнь не використовує радіоактивних матеріалів, і відтак не потрапляє під Будапештський меморандум. Вважаю, що нуклонна бомба масою в 10 грамів буде володіти руйнівною силою в кілька «хіросім». Потужність цього типу озброєнь настільки величезна, що пропоную вимірювати його не в тротиловому еквіваленті, а в одиницях руйнівної сили - «Хіросіма»: 1 広 (1 Хіросіма) = 30 кілотонн тротилового еквівалента = 2 грами анігілюваної «ядерної речовини».
>>>
2018-May-24, 09:46
Якщо Вам пощастить і буде правильний час... (1)
Якщо вам пощастить, ви залишитеся одні. Зовсім одні, коли нікого не буде поруч і доведеться шукати опору на землю і на себе. Якщо вам пощастить і це буде в правильний час, життя вдарить у вас, щоб розколоти як горіх і дістати ядро. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам буде боляче. Так боляче, що цей біль майже змусить померти, а потім допоможе переродитися зсередини. Якщо вам пощастить, ви будете плакати. І ці сльози нічим неможливо буде стримати. І через них прийде звільнення, а потім і справжнє життя. Якщо вам пощастить, ви будете уразливі при інших людях. І ніяк не зможете це заховати. І тоді зрозумієте, хто з вами, а хто ні. Якщо вам пощастить, ви не будете знати відповідей на запитання. І тоді доведеться щось вигадувати самостійно. Якщо вам пощастить, ви розчаруєтеся в людях, ідеях, вчителях і добрих чарівниках. І, переживши це, зможете дивитися на реальний світ. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам не буде в кого запитати поради. Зовсім ні в кого. І доведеться знайти внутрішній компас. Якщо пощастить і буде правильний час, вам буде нестерпно, настільки що доведеться щось зробити з цим або просто розслабитися і дозволити світу щось з вами зробити. Якщо вам пощастить, ви втратите, обдуритесь, будете зраджені і майже розчавлені. І це “майже” відкарбується на обличчі зморшками мудрості. І досвід залишиться з вами на все життя. Якщо вам пощастить, у вас не залишиться грошей. І доведеться вступати в реальні відносини з людьми, яким раніше можна було просто заплатити. Якщо вам пощастить, у вас буде дуже багато грошей, ви осягнете глибину відчаю, коли розвіється ілюзія, що щастя в них. Якщо вам пощастить, вас далеко не всі будуть любити. І потрібно буде налаштувати внутрішню систему цінностей. А бажання всім подобатися відпустить ваше горло. Якщо вам пощастить, хтось близький відвернеться від вас. І ви пізнаєте ціну моментам щастя. Якщо вам пощастить, ви зіткнетеся з улюбленими лицем в лице. І буде дві правди. Їх і ваша. І ви відчуєте дзвінкий простір між окремими Вселеними, які ледь стикаються. Якщо вам пощастить, ви зможете все це витримати. І знайти спосіб перетворення себе. Відчуєте ту внутрішню алхімію, яка робить з болю красу. Зі злості смиренність. Зі страху звершення. А з радості надихаючий приклад. Провина і сором вичищають душу, як двірник вимітає старе сміття. А шрами перетворюють в двері. Якщо вам пощастить і буде правильний час … © 22.02.16 Аглая Датешидзе >>>
2018-May-24, 09:22
285 x 80
285 x 80
285 x 80
285 x 150
285 x 150
285 x 150
Активность Статистика Пятница