Роман Алискин: посты по тегу

почти личное майже особисте

(новые снизу), стр 2

Что делать если уже прожил большую часть жизни, но так и не понял ЗАЧЕМ? ДЛЯ ЧЕГО? ДЛЯ КОГО?

частина 2

На мене сьогодні наїхали. Заходжу я магазин… ааа, нєє, спочатку хочу розповісти про раннєє утро цього дня. Їхав я платити за свєт... Вирішив забігти глянути на шпротню в ОщадБанці... Бліін, вони (люди) як бактеріі, з кожним разом їх стає все більше і більше. Вони розмножуються в чергах?, чи шо? Попрямував в РапузенБанкАваль. Тихо спокійно, швидко і без черги заплатив я за свєт. Але, але... Є одне (а може і не одне) “але”. В РапузенБанціАваль комісія з оплати становить 30-50 грн. І вчора, і сьогодні я платив в цьому Рапузені. І мені абсолютно похр... що при сплаті 100 грн комісія буде 30 грн. Чому мені похр...? Тому що оті задрипані 30 або 50 грн абсолютно ніщо, в порівнянні з тим часом, який би я втратив при стоянні в чергах в прівєдБанці чи ОщадБанці. Я заплатив за економію самого безцінного, що може бути в людини. Я заплатив за економію часу. Потім іще десь їздив — сам не помню де. Куди пєдалі крутились, туди і їхав.

Тепер про магазін:

Тільки я зайшов в магазин, мене швидко скрутили невідомі люди: дорослі чоловік і жінка, і якась менша жінка. Я навіть не встиг зрозуміти що сталося, а мене вже взапитують:

- Шо ти там про магазин написав?

- Який магазін?..., ааа, ну ніччо я не писав. - Здогадався я в чому справа і про що мене запитують. - там просто фотографія іще, кажись, з 2000 якогось року і написано “Знайомтесь, Оксана із Залупівки”. А шо страшного? - одночасно пояснив і запитав я.

- Нам люди сказали шо ти всяку хвігню... всяке не хороше пишеш... А ну кажи правду!

- закричала менша жінка, і влупила мені замороженою рибою прям міжду глаз, по голові. Риба виявилась дійсно добре замороженою, бо після того як мене нею пригріли, у мене перед очима почали кружлятати красиві білосніжні сніжковики, засяяли зіроньки, земля почала тікати від мене. Я ледве не впопав.

- а до чого тут залупівка?

- продовжували мене допитувати і лупити замороженою рибою по гоболі. - Та я ж сказав шо там нема ніччо такого страшного. Є фоторафія магазину і написано “оскана із залупівки” - плутатаючи слова, почав я виправдовуватись. - а Залупівка — це село в якому ми живемо. І звідки я знаю чому воно так називається? Може через назву річки і село так називається. Я ж село не називав, і річку тоже не я називав... Самі можете подивитись... а то шо люди балакають — так то їм робити більше нема чого. От вони і балакають. - вирвавшись від мучітєлєй, і відбігши до дверей промовив я. І швидко, не чекаючи іще однієї гарячої дебело замороженої риби, вибіг на двір, взяв лісапєд в руки і покрутив пєдалі..., щоб *** нє далі. Тепер мені страшнякувато появлятись біля того магазіна. Народ шось вигадає... а мене знову будуть лупити замороженою рибою :( Ау, люди-сельчани, ви хоч підіть розкупіть всю ту рибу. Тоді я вже буду менш страшнякуватись, коли буду проїжджати біля того магазіна.

взапитують = запитують
кружлятати красиві білосніжні сніжковики = кружляти красиві білосніжні сніжинки
впопав = впав
по гоболі = по голові
плутатаючи = плутаючи
страшнякувато = страшно
страшнякуватись = боятись

--- дописую в 2022: пару картинок зникло з цього написання. Може пізніше згадаю що там було і відредагую.

Згоріла електроплитка. Тен вже ніде було купити. Всі магазини вже всьо - позакривались. Тільки кава така гидотна виявилась: без сцукеру, без пампушок.

Мабуть я знову скоро зникну - компутер поламався. Ну іще не повністю, але наступного разу може не ввімкнутися

Как думаете, психически здоровый человек сможет ковыряться в трупах?, или резать людей?, или заглядывать в 5 точку другому человеку??? Проходят ли эти специалисты детальное обследование у психиатров? И как часто? Я хочу обратиться к стоматологу (впервые в жизни), но как-то страшнякувато.

Если меня не будет онлайн дольше двух месяцев, значит...

- или интернеты кончились - или электричество кончилось - или компьютер кончился - или жизнь кончилась - или всё вышеперечисленное кончилось

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою... До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і , кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став

*

воду, я всрався." Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО. - грій воду - ГоловнийСтратегічнийОб'єкт

Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...

Кілька днів назад я написав про те що скоро буде "криптовалюта", але до сих пір нічого не оновив. Не оновив тому що відволікся на Зворотній звязок, на написання всякої нецікавої фігні та на інші справи. До чого тут псіхи і як вони нападають?: ну, еее, я пообіцяв оновити сайт, але вже кілька днів не роблю цього. Але ж я написав! От саме через те що я не виконую своїх обіцянок-цяцянок, я почуваюсь трішки дискомфортно. Хоча я не вказав коли оновлення буде. Але, але... для мене

скоро

значить миттєво або хоча б протягом доби. --- Перед своїм Я мені не зручно.

Обойдусь без своего таланта написания. Информация очень важная

Я хотел об этом написать сразу после перезапуска сайта (конец зимы 2022), но пишу об этом сейчас.Когда я был вкантакте, то написал НЕМАЛО текста о том что произошло. Что произошло?: Забегал я в магазин... что-то покупал или только о цене спрашивал и... зашел в тот магазин какой-то не молодой человек. Покупал он фильтры для воды..., жаловался он продавцам, что у него во дворе плохая вода... вся его семья болеет почками. Полгода назад похоронил тещу (или кого-то из родственников. я уже точно не помню). Он, чтобы очищать воду, покупает фильтры для воды. Спросил он у продавцов "какие фильтры хорошие?" Продавец сунул ему несколько фильтров. "Ооо, я всегда вот эти покупаю. После очистки вода такая хорошая, она становится такой мягкой, ее так хорошо пить..., и стирать в ней хорошо..." - сказал тот человек. Глянул я на тот фильтр. Чуток приху... и оху... Вырвал у него фильтр прям из рук и говорю "Тут же ясно написано "НЕ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДЛЯ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ"". Продавцы и тот мужик на меня ттаакк посмотрели, типа "та ты, бля, вообще кто такой и откуда взялся?" Кончился сей разговор абсолютно ничем - продавец продал - дед купил. Вот об этом я когда-то и расписал историю вкантакте. Ясно помню что еще и тёмно-зелёный рисунок нарисовал. Некоторые социально-сетевые dahi, не читая весь текст, стали проявлять себя "ты дибил, иди вна... , у него справка". Ну как все dahi во всех соц сетях. Почему так?: Потому что я в том посте немало текста написал. Вспомнил об образовании, о власти, про бизнесменов, про идиотов таких как этот дед, про его детей, внуков...

Прошло несколько лет... И вот опять/снова я забегал в магазин (но не тот что раньше!) шобы купить какую-то хрень к насосу и ... КОГО Я УВИДЕЛ? Да!, это тот самый дед, но он был весь опухший, водянистый, и руки, и лицо, и пальцы были как надутая резина. И опять/снова у него старая песнь о главном... + несколько месяцев назад внучку похоронил. У нее тоже шото с почками было не так. Ну тут я уже не выдержал. Вспомнил я ему прошлую встречу, выказал и то-и-сё. Но он всё равно купил те фильтры. Дело дошло даже до того что приехал наряд полиции и меня вместе с велосипедом запхали в "буханку" и отвезли разбираться. Дед поехал в райотдел с ветерком на другой машине. В полиции не все идиоты. Есть Люди, но их очень мало. В полиции я спокойно объяснил что к чему и почему. Один из полицейских даже показал виртуозное владение гуглотехнологиями, введя текст на английском в гуглопереводчик. А также прогуглил модель фильтров для воды. Рядом с ним сидел печальный дед. В полиции не все... (чуть выше уже написал). Не стали заводить никаких дел. Меня отпустили. Дед... Дед вечером сам отправился к своей внучке. ВСЁ.

Читатель, если ты сумел дочитать аж до конца, то должен ли я тебе советовать проверить свои фильтры для воды? Чувствую ли я какую-то вину? НЕТ! Идиоты должны подыхать! --- - обойдемся без подробностей