Роман Алискин: посты по тегу
dahi
(новые сверху), стр 2

asc
1
2

Особливі користувачі із соц мереж

Зареєструвався я на фб і вже кілька днів минуло і мене до сих пір не заблокували. Те що мене іще не заблокували - якось дивно, бо перед цим я багато разів реєструвався і кожного разу фб вимагав від мене якісь документи або мою фотку. На фейсбуках натрапив я на фото.
Ну і написав коментар. "***, помни об этом каждый раз когда захочешь что-то сожрать. --- (мабуть аліскіну треба менше умнічать?)" І незабаром приходить мені пісьмєццо
До якого місця тут муж? Він перевіряє і рахує всі лайки, репости і читає всі коментарі??? Що за брєд? Чи "муж" контролює кожен крок, кожен рух, кожен пук "жєни"? Мабуть таке у них кохання. Якщо у одружених людей підліткові відносини - то це їхня справа. Залишимо їх в спокої.

Я думаю чи варто писати про особливих користувачів із соц мереж?

Уже минуло кілька днів після моєї стопідісятої реєстрації в/на фейсбуці. Чомусь мене поки що не заблокували. Думаю що скоро заблокують або я сам видалюсь. Робити мені там нічого. Там така сама аудиторія, як і вкантахті. І вже дещо цікаво-нецікаве там відбулось. От не знаю чи варто про це писати? Мабуть треба написати. еее, ну слова треба я не люблю. Я хочу написати.

Эксперимент: итоги

Но не все такие...
Два человека откликнулись и перечислили мне деньги на карту. Причём одному из них я не пополнял счет моб телефона. Выводы делайте сами. Я не телеканал 1+1, чтобы всё "правильно" рассказывать и показывать.

Эксперимент (вторая часть)

В первой части эксперимента я пополнил счет моб телефона 10 пользователям.
Во второй части этого эксперимента я попрошу перечислить мне на банковскую карту денежные средства.
Вторая часть эксперимента началась 2018-04-21 в 22:14

Цікавий експеримент (частина перша)

Сьогодні чудова ідея завітала до мене. З квітня почну цікавий експеримент.
Експеримент почався 2018-04-13 в 06:59. Перша частина експерименту завершилась 2018-04-13 в 22:20. Я 10 користувачам з Вкантакту поповнив рахунок мобільного телефону на 9 грн кожному.
Вторая часть тут.
1
2
случайный контент

Умер космонавт Алексей Леонов (11 октября 2019)

Первый в истории человек, совершивший выход в открытый космос, дважды Герой Советского Союза Алексей Леонов умер в Москве на 86-м году жизни. Об этом сообщила в пятницу ТАСС его помощница Наталья Филимонова. "Алексей Архипович скончался в госпитале имени Бурденко после продолжительной болезни", - сказала Филимонова. По ее словам, прощание и похороны космонавта пройдут 15 октября на Федеральном военном мемориальном кладбище (Мытищи, Московская область). В пресс-службе российского Центра подготовки космонавтов (ЦПК) подтвердили ТАСС информацию о смерти Леонова.
30 мая этого года он отметил 85-летие. Его юбилею 29 мая посвятили выход в открытый космос члены экипажа Международной космической станции Олег Кононенко и Алексей Овчинин. На их скафандрах были прикреплены надписи "Леонов № 1" и "С днем рождения, Алексей Архипович". Также они вынесли за борт станции портрет с его изображением. Леонов совершил два космических полета, налетав в общей сложности 7 суток 33 минуты. Первый полет состоялся 18-19 марта 1965 года, в котором космонавт был вторым пилотом корабля "Восход-2" (командир - Павел Беляев). В ходе него 18 марта Леонов первым в мире вышел в открытый космос. В ходе второго полета 15-21 июля 1975 года как командир экипажа участвовал в первой стыковке космических кораблей разных стран - "Союза-19" (СССР) и Apollo 18 ("Аполлон-18", США). Тогда на орбите состоялась встреча и историческое рукопожатие членов двух экипажей - Алексея Леонова, Валерия Кубасова, Вэнса Бранда, Томаса Стаффорда и Дональда Слейтона.

Життя-буття ....

Приятель скаржиться - слухай, мені сорок років. З ранку у мене мігрень, вечорами болить спина. На очах окуляри, на зубах коронки, у взутті ортопедичні устілки. Від сухом'ятки запор, від жирного гастрит, від вина печія. Без таблетки з будинку не вийдеш, без крему на пляжі не позасмагати, без сну взагалі не жилець. Але я ж, начебто, здорова людина! Ну да, говорю. Ти і є здорова людина. Так виглядає здоров'я. Тому що хвороба виглядає зовсім не так. Або ось: працюєш без кінця, гроші витрачаєш виключно на дітей. Харчуєшся вдома, не в ресторанах, носиш бавовну, розслабляєшся на дивані. За доходами впевнено входиш в середній клас і навіть подекуди з нього виходиш. Чому ж в підсумку у тебе накопичень - раз на рік, вивернувши всі кишені, відвезти родину до найближчого моря, туди літаком, назад пішки? Ти ж, начебто, багатий? Ну да, саме так і виглядає багатство. Бідність виглядає не так. У мене ж прекрасні легкі діти! Чому ж вони неслухняні, галасливі, що не генії в математиці, і в кімнаті у них постійно бардак? Все просто: так і поводяться прекрасні легкі діти. Важкі діти поводяться зовсім інакше. Але у мене ж гарне виховання, гарний настрій! Хороше життя, хороша голова. Чому ж ... Все вірно. Гарне тіло, гарне літо. Те, що у нас є - це воно і є. Коли воно більше не буде хорошим? Коли його не буде. А ось ще: я ж, начебто, швидкий! Чому ж все у мене займає стільки часу? Будь-які процеси, всі зміни? Та й саме розуміння? Все просто: «стільки часу» - це і є «швидко». Повільно - це набагато довше. А як же життя? Воно ж коротке, виходить? Ні. Воно довге. Дуже довге: сімдесят, вісімдесят років. І за них ти встигнеш то, що встигнеш. Так і виглядає довге життя. Коротке життя - це зовсім інше. Їду після роботи повз парк, де по алеї щовечора шкандибають двоє стареньких. Я їх знаю років двадцять, вони були гарні, як бувають гарні породисті немолоді люди. Вони були веселими, бойовими, їздили за кордон, збирали картини, сміялися з моїх анекдотів. Зараз начебто зменшилися вдвічі. Старенька зігнулася, старий спирається на милиці. Мене не впізнали. Волочать ноги, три кроки в п'ять хвилин. Так виглядає щастя. Нещастя виглядає не так.