360x50

Сообщения Borys с тегом
копіпаста

1 2 3 4
Якщо Вам пощастить і буде правильний час... (1)
Якщо вам пощастить, ви залишитеся одні. Зовсім одні, коли нікого не буде поруч і доведеться шукати опору на землю і на себе. Якщо вам пощастить і це буде в правильний час, життя вдарить у вас, щоб розколоти як горіх і дістати ядро. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам буде боляче. Так боляче, що цей біль майже змусить померти, а потім допоможе переродитися зсередини. Якщо вам пощастить, ви будете плакати. І ці сльози нічим неможливо буде стримати. І через них прийде звільнення, а потім і справжнє життя. Якщо вам пощастить, ви будете уразливі при інших людях. І ніяк не зможете це заховати. І тоді зрозумієте, хто з вами, а хто ні. Якщо вам пощастить, ви не будете знати відповідей на запитання. І тоді доведеться щось вигадувати самостійно. Якщо вам пощастить, ви розчаруєтеся в людях, ідеях, вчителях і добрих чарівниках. І, переживши це, зможете дивитися на реальний світ. Якщо вам пощастить і буде правильний час, вам не буде в кого запитати поради. Зовсім ні в кого. І доведеться знайти внутрішній компас. Якщо пощастить і буде правильний час, вам буде нестерпно, настільки що доведеться щось зробити з цим або просто розслабитися і дозволити світу щось з вами зробити. Якщо вам пощастить, ви втратите, обдуритесь, будете зраджені і майже розчавлені. І це “майже” відкарбується на обличчі зморшками мудрості. І досвід залишиться з вами на все життя. Якщо вам пощастить, у вас не залишиться грошей. І доведеться вступати в реальні відносини з людьми, яким раніше можна було просто заплатити. Якщо вам пощастить, у вас буде дуже багато грошей, ви осягнете глибину відчаю, коли розвіється ілюзія, що щастя в них. Якщо вам пощастить, вас далеко не всі будуть любити. І потрібно буде налаштувати внутрішню систему цінностей. А бажання всім подобатися відпустить ваше горло. Якщо вам пощастить, хтось близький відвернеться від вас. І ви пізнаєте ціну моментам щастя. Якщо вам пощастить, ви зіткнетеся з улюбленими лицем в лице. І буде дві правди. Їх і ваша. І ви відчуєте дзвінкий простір між окремими Вселеними, які ледь стикаються. Якщо вам пощастить, ви зможете все це витримати. І знайти спосіб перетворення себе. Відчуєте ту внутрішню алхімію, яка робить з болю красу. Зі злості смиренність. Зі страху звершення. А з радості надихаючий приклад. Провина і сором вичищають душу, як двірник вимітає старе сміття. А шрами перетворюють в двері. Якщо вам пощастить і буде правильний час … © 22.02.16 Аглая Датешидзе >>>
2018-May-24, 09:22
Костянтин Расін вигадав атомну міні-бомбу... (0)
Костянтин Расін повідомив, що може отримати антиматерію без допомоги Великого андронного коллайдера, а потужність міні-АЕС пропонує вимірювати в «Хіросімах» Полтавець Костянтин Расін, який проживає в Ізраїлі, недавно привернув увагу преси своїм повідомленням, що він може приступити «до експериментального складання пристрою з отримання другого типу ядерної реакції хоч і завтра, в тому числі і оборонного значення». На своїй сторінці в Facebook він зокрема, повідомив, що «Такий тип озброєнь не використовує радіоактивних матеріалів, і відтак не потрапляє під Будапештський меморандум. Вважаю, що нуклонна бомба масою в 10 грамів буде володіти руйнівною силою в кілька «хіросім». Потужність цього типу озброєнь настільки величезна, що пропоную вимірювати його не в тротиловому еквіваленті, а в одиницях руйнівної сили - «Хіросіма»: 1 広 (1 Хіросіма) = 30 кілотонн тротилового еквівалента = 2 грами анігілюваної «ядерної речовини».
>>>
2018-May-24, 09:46
Дві хвилини до смерті... (2)
....... - Прийшла все-таки? - Угу. Смерть всілась на край ліжка і подивилася на завалену ліками тумбочку. Стандартний набір: розжарена лампа - світила всю ніч безперервно, купа різноманітних таблеток, горня давно остиглого чаю і книга із закладкою. Старий дивився на Смерть спокійно, без страху. Він давно її чекав. - Скільки мені ще? - Дві хвилини. - А я в памперси тільки що налюрив. Смерть засміялася, вишкіривши свій оскал гнилих, жовтих зубів, в порожніх очницях блиснув зелений вогник. - Люблю гумористів. Знову повисла мовчанка. Секунди текли жахливо повільно, здавалося, що годинник зупинився. - Смерть, можна тобі задати питання? - Валяй. - В чому сенс життя? Смерть хмикнула. Зазвичай запитували: «Що буде далі?». Нікого вже не цікавило життя, яке вона забирала. - Ти філософ? - Ні. Я все життя пропрацював учителем. І завжди задавався цим питанням. У чому ж мій сенс життя? Народився у мене син. Думав, ось він - мій сенс життя! Сенс життя в продовженні життя! І ти його забрала у вісімнадцять. Старий говорив спокійно, спогади про давно померлого сина вже не рвали душу, біль пішов. - Я це витерпів. Було важко, але пережив. Я вирішив, що сенс життя в коханні. Люба. Любов моя. Не змогла зі мною жити після смерті сина, і моя любов їй була не потрібна. Ми ж могли ще завести дітей, але ні. Пішла до іншого. Смерть хмикнула. Звична справа, скільки раз вона вже чула таке. - І тоді я вирішив, що сенс життя в моєму покликанні. Я вчив дітей. Я повністю віддався роботі. Вкладав у їх уми все, що знав сам, віддавався весь їм без залишку. Безсонні ночі заради того, щоб донести їм більше, ніж може дати школа. Стільки осіб я осяяв натхненням, скільки ясних очей горіли, слухаючи мене годинами. І що вийшло? - Що? - мимоволі запитала Смерть. - Та нічого! У кращому випадку сірі клерки, та балакучі менеджери. Ті ж, у яких я бачив майбутніх великих людей стали зовсім нікчемними. Покидьками. Прийшов до мене якось Андрій Васнєцов. Адже улюбленцем моїм був. Прийшов п'яним злиднем на День Вчителя. І каже: «Даремно ви все це робили, Сан Санич. Даремно». У мене в той момент серце зупинилось. Більше половини життя поклав даремно. Не залишив після себе нічого. Нічого! Стрілка годинника дуже повільно, але повзла. Минуло півтори хвилини. Смерть піднялася з ліжка. - Так у чому ж сенс життя? Скажи, може не даремно я таки прожив це життя і лежу зараз ось тут в памперсах? - Пам'ятаєш в сьомому класі Яну Смирнову? Старий наморщив лоба, намагаючись пригадати. - Руда така? - Так. Правда померла вже давно. - Пам'ятаю. - Пам'ятаєш ти їй підніжку підставив і вона з усього маху пролетіла, та приземлилась просто обличчям в купу собачого лайна? Старому не сподобалися такі спогади. - Нерозумною дитиною був. Діти бувають жорстокі. - Неважливо. Її ще стали обзивати «Янка-гімнянка» і їй довелося перевестися через це в  іншу школу. - І? - Все. Оце і є весь твій сенс життя. Ти виконав своє призначення. Старий охнув і затрясся. - Як так? - сухо запитав він. - Вона народила велику людину, політика, який увійде навіки в історію. Ти ж був лише пазлом мозаїки. Як і більшість людей. Просто пазли. Не більше. - Ні. Не вірю ... Як же так ... Смерть не стала слухати старого і змахнула над ним косою. Сіра субстанція душі покинула старе тіло, піднявшись до стелі і розсипавшись невидимим попелом. - Ось так. - сказала Смерть і закинувши косу на плече вийшла з кімнати. У кімнаті запахло сечею...... >>>
2018-May-24, 17:48
Каральна психіатрія... (2)
Американські психіатри давно включили активні протести проти влади в перелік девіантних проявів, які потребують виявлення та примусових заходів медичного характеру ще в дитинстві. Низьку протестність в США (на відміну від Європи) пояснюють саме тим, що опозиціонерів фіксують ще в дитинстві і починають лікувати в дурдомі. Всього ж схильність до боротьби проти влади мають 3-5% людей. У 2009 році американський журнал Psychiatric Times вийшов зі статтею «ADHD & ODD: Confronting the Challenges of Disruptive Behavior» (Зухвалий опозиційний розлад і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю: боротьба з викликами агресивної поведінки). У ній психіатри рапортували про нові методи «лікування опозиції». Ця стаття дала привід багатьом психіатрам США знову повернутися до проблеми «протестної поведінки», а також перегляду такого діагнозу, особливо актуального в рамках лібералізації соціально-політичних відносин. >>>
2018-May-26, 15:39
В США створено перший надсвітловий варп-двигун... (0)
Розвідувальне управління Міністерства оборони США опублікувало документ про можливості використання темної енергії і маніпуляції додатковими вимірами для створення варп-двигуна. Такі технології дозволять переміщатися зі швидкістю вище швидкості світла. Про це повідомляє видання Science Alert. Як пишуть автори документа, людство наблизилося до розгадки таємниць прихованих вимірів і темної енергії, яка служить причиною прискореного розширення Всесвіту. Використання додаткових вимірів, які вводяться М-теорією, може допомогти створити екзотичну матерію, необхідну для надсвітлового руху. Така матерія володіє негативною щільністю і сприяє викривленню простору-часу. У 1994 році фізик-теоретик Мігель Алькубьерре запропонував метод викривлення простору-часу за допомогою хвилі, яка стискає його попереду і розширює ззаду, створюючи «бульбашку». Хоча всередині «міхура» гіпотетичний корабель не може рухатися з надсвітловою швидкістю, сама хвиля може подолати межу, встановлену спеціальною теорією відносності Ейнштейна. via lenta.ru >>>
2018-May-27, 13:11
Чому обдаровані люди почуваються краще наодинці?... (0)
Надзвичайно розумні люди щасливіші, коли вони на самоті з собою. А ось коли їм доводиться часто спілкуватися з друзями та знайомими, вони швидко починають сумувати або втрачати контроль над собою. The British Journal of Psychology нещодавно опублікував дослідження, яке базується на зв'язках між навичками соціалізації і вмінням поводитися в міжособистісних відносинах з інтелектом людини. Іншими словами, мета була такою: з'ясувати, як друзі розумних і не дуже людей впливають на їх відчуття щастя. Вчені припускали, що люди, які живуть в густонаселених районах з щільною міською забудовою, більш задоволені своїм життям, ніж селяни і мешканці міських околиць. Логіка проста: чим частіше людина спілкується зі своїми родичами і друзями, тим повинна бути щасливішою. А зустрічатися простіше, коли в містах відстань між будинками менша, і “все поруч”. “Як і передбачала наша теорія, дані підтвердили, що частота соціальних контактів має важливе значення для задоволеності життям. І так, люди, які живуть в центрі міст та в районах з щільною забудовою, щасливіші від інших. Але важливим є також вплив інтелекту. Ми з'ясували, що надзвичайно розумні люди якраз щасливіші, коли вони на самоті. А ось коли їм доводиться часто спілкуватися з друзями та знайомими, вони швидко починають сумувати або втрачати контроль над собою”, - йдеться в дослідженні. Автори цієї роботи з парадоксальними висновками — професори Норман Лі і Сатосі Канадзава. Вони займаються вивченням умов життя людей в різних містах вже багато років, але на цю аномалію натрапили недавно. У їх дослідженні взяли участь 15 000 людей у віці від 18 до 28 років. Логічно було б припустити, що навіть найрозумніші з нас цінують час, який вони проводять з сім'єю і друзями. Життя коротке, і кожна мить — подарунок. Тому, чим більше ми отримуємо досвіду під час спілкування з іншими, тим яскравішим сприймається життя. Але чому розумним люди не розуміють цього? Керол Грем, інший дослідник, пропонує пояснення: “Люди з високим інтелектом використовують його набагато активніше, більшу частину часу. Їм часто буває навіть важко зосередитися на тому, що говорить співрозмовник, тому що вони постійно розмірковують над довгостроковими цілями”. Наш розум еволюціонував, і тому найрозумніші з нас, так звані “нові люди”, найбільше задоволення отримують від вирішення серйозних проблем. Спілкування з однолітками змушує їх нудьгувати, робить нещасними, хоча з більшістю інших людей все якраз навпаки. Чому цих обдарованих людей називають “новими”? Тому що їх поява — сама по собі аномалія. Ось як це пояснюють Лі і Канадзава: “Найрозумніші люди, що володіють потужним інтелектом, вміють і люблять вирішувати великі проблеми, але при цьому стикаються з труднощами в спілкуванні. Їх не розуміють! Тому їм краще звужувати коло спілкування, а не розширювати його”. Також вчені встановили, що інтелектуально розвинені люди легше за інших відмовляються від звичного соціального оточення та місця проживання. Вони не так сильно прив'язуються до друзів і близьких, як всі інші. Особливо, якщо це потрібно для досягнення важливих їм цілей. Що з цими висновками робити всім нам? Ймовірно, змиритися. Якщо ваш розумний друг уникає спілкування з вами, мабуть, потрібно просто менш агресивно нав'язуватись йому. Ну а що робити тим, хто розумний і самотній? Перестати непокоїтись через це! Зрештою, можливо, природа так і хотіла: ви повинні бути самотні... >>>
2018-May-27, 13:51
Willkommen im Leben... (0)
- .... а ще в тебе буде лялька, ну - така як жива. - Обманюєш певно? - Зуб даю! А може і дві ляльки! Там, як захочеш. - Ух тииии-ж! А що ще в мене буде? Розкажииии, га? - Ти дізнаєшся, що таке звуки і запахи, ти зрозумієш, що значить м'яке і пухнасте, і побачиш, як падає сніг і зірки. Ти зможеш співати і грати в м'яча, стрибати на одній ніжці і бігати наввипередки. Ти побачиш справжню грозу, уявляєш? Блискавки і дощ зі зливою. А потім будеш дивитися на захід Сонця і нічний Місяць. А він буде шепотіти тобі на вушко про те, що ти найкрасивіша на Світі, так, ти пізнаєш земну любов, а потім пізнаєш неземну ненависть, відчуєш гірке горе від втрат і безмірну радість нових зустрічей. Холод заморозить сльози розчарувань, а спека розтопить молоде серце. Ти навчишся сміятися, коли хочеться плакати, і плакати коли інші сміються ... А морозиво! Ти будеш їсти морозиво! - Ой-єєєєєєє! Нічо не зрозуміла! Але відчуваю, прикольно яяяяк! - А ще там буде багато різнокольорових іграшок. І навіть машинки на коліщатках, ну і виблискуючі вікна, котрі говоритимуть до тебе. Та й тіло, у тебе буде красиве тіло, різні платтячка і нижня білизна з кружавчиками! І туфлі! З справжньої зміїної шкіри на шпильках. Пізня вечеря при свічках і ти вся в білому, бронзовий загар тобі так до лиця. Запах моря, шоколад, шампанське і ... троянди! А музика! Ти будеш танцювати! І ще, ти отримаєш вміння бажати ... - Як це, чого це? - Ну, це складно тут пояснити, різні там бажання, всякої смакоти, приємностей, та й взагалі - тобі сподобається. Коротше, багато чого цікавенького і незвичайного тебе чекає. Йдеш в жінки? - Так !!!! - Домовилися. Так, один момент, ось тут на штампі угоди, потрібно пропалити голограму на твою сферку, ну щоб не порушувати систему перевтілень. Пропалюємо? - Угу! - А ... мало не забув. До слова, про пам'ять. Тобі її зітруть ... на час, допоки "там". - Навіщо? - Такий порядок, це не мною заведено. Але запевняю тебе, так у сто крат цікавіше. Та й що там того часу-то? Ха! Якісь кілька десятків років. Сміх та й годі. - А чому так мало? Довелося чекати п'ять мільярдів років на "виклик", а тут так мало ... - Ну так скоротили ж. Бажаючих багато, та й повторні в першу чергу йдуть, потім проблемні без черги, а ви з сектора молодняка, у вас перша обкатка тривимірною реальністю - тому в загальному порядку. От і не встигаємо всіх обслуговувати, Земля не ґумова! З цими словами на напівпрозору поверхню мерехтливої ​​сфери опустився блакитний промінь відбитку і хитромудрим розчерком наніс переливаючий голографічний малюнок. Сферка здригнулася від мерехтіння і попливла в простір Телепорту. - Наступний! - Слухай, а давай цій новенькій пам'ять не дотрем трішки? Гии-ги! - А давай! А то он - "шампааанске їй з труселями подавай" ...  Дура дурепою зовсім! Куди преться? Ні, щоб на Венері побурянити, або на Марсі в піску повалятися і назад. Ні-ж, подавай їм усім Землю з сюрпризами. Самі не знають на що підписуються. Та й шляху ж назад не буде. Пологовий будинок номер один, ... ського районного центру, нічна зміна, складні пологи. "Темно і страшно тісно! Куди мене штовхають? Не піду, сказала, поки пухнастих зірок не покажуть! О, он щось відкрилося, Портал, чи що? Глянути? Аааааааа! Куди с..ки тягнете! Ви взагалі хто? Ааааааа! Не зачіпай! Не ріж, кому кричу! Ааааааа! Божешь ж мій, де я? Хто я? Не лапай, сказала, каазьооол! Мокра вся, липка! Тьфу, гидота яка! Холодно ж! Ааааааа! Та пішли ви! Аааааааа! Де море? Де тіло красиве? Це що за ітітьтвоюмать червоно-скоцюрблене? Шия затекла, поперек свербить! Не можу, пошкробатись не можу! Руки-гачки, ноги не стоять! Аааааааа! Де любов з трояндами? А шампанське? А шоколаааааааад? Ааааааа! Їсти хочу! Пити хочу! Ходити хочу! Додому хочу! Хочу ???? !!! Це і є оте хвалене "бажати" ?! Ааааай! Надурилииии !" - Вітаємо, матусю, у Вас донька! Яка красуня! В сорочці народилася - щасливою буде! ..... >>>
2018-May-28, 11:58
Бог дослухався до моїх молитв... (0)
Я попросив Бога забрати мою гординю, і Бог відповів мені «НІ!» Він сказав, що гординю не забирають, від неї відмовляються!  Я попросив Бога дарувати мені терпіння, і Бог сказав «НІ!» Він сказав, що терпіння з'являється в результаті випробувань, його не дають, а набувають.  Я попросив Бога подарувати мені щастя, і Бог сказав: «НІ!» Він сказав, що дає благословення, а буду я щасливий чи ні, залежить від мене.  Я попросив Бога вберегти мене від болю, і Бог сказав: «НІ!» Він сказав, що страждання віддаляють людину від мирських турбот і наближають до Нього!  Я попросив сил, і Бог послав мені випробування, щоб загартувати мене. Я попросив мудрості, і Бог послав мені проблеми, над якими мені треба ламати голову. Я попросив мужності, і Бог послав мені небезпеки. Я попросив у Бога любити інших так само, як Він любить мене. «Нарешті, ти зрозумів, про що треба просити», -відповів Бог.  Я попросив любові, і Бог послав нещасних, які потребують моєї допомоги. Я попросив благ, а Бог дав мені можливості. Я не отримав нічого з того, що хотів, але отримав все, що мені було потрібно! Бог дослухався до моїх молитв ... .. [знайдено на безмежних просторах інтернету] >>>
2018-May-28, 13:14
Пуста фігня ні про що ....... (0)
Рідкісні пориви холодного вітру пронизують наскрізь виснажене тіло, що безцільно путається в ногах біля безмовних дерев. Жити хочеться, та так, щоб кожен твій вибір, перед яким тебе ставить саме твоє існування, неухильно підіймав сьогоднішнього тебе, над тобою вчорашнім. Чи достатньо ти робиш для цього? Ні. Порожні балачки виявилися неефективні, на жаль. Вітер посилюється і впливає на твої збиті в кров ноги, як би ти не чіплявся за колючі гілки, немов за волосок, на якому, власне, і висить твоє життя. Зрештою, коли не знаєш, для чого живеш, обставини (звичайно ж, у всьому винні обставини) тягнуть тебе на дно, і ти падаєш від безсилля, прогинаючись під гнітом природних сил. Ти або гориш, висвітлюючи своїм внутрішнім світлом дорогу в своє ж світле майбутнє, або лежиш серед опалого листя, такого-ж мертвого, як і ти сам.... >>>
2018-May-28, 14:50
Ми яко мільйони Я... (0)
Людська самотність - є катарсис, який призводить до усвідомлення ущербності буття і соціальних контактів, як таких. І тільки так людина може досягти самодостатності. Як відомо, суспільство побудоване на ілюзіях. Соціальні інститути визначають свідомість, гвалтуючи її єство патріотизмом, обов'язком і іншим інфернальним маренням, інкубуючи потенційні осередки суспільства, щоб в майбутньому активно використовувати їх як дешеву робочу силу. Традиційна мораль проповідує, здавалося-б, правильні постулати про любов, дружбу, повагу, які, в теорії, повинні привести до миру в усьому світі і загального щастя. Однак егоїстичну сутність людини не викорінити, і дане вчення схоже до самообману, бо рано чи пізно зникне, залишаючи після себе когнітивний дисонанс, розчарування в житті і смертельну недовіру до всього живого. Суб'єкт ж, вирощений на цьому, в більшості випадків наївний, несамостійний і відчуває залежність від соціуму. Раб загальних тенденцій і догм, сліпо слідує за більшістю. Одним словом - пиздець на двох ногах. І лише позбавлений всіх прихильностей, вічно стражденний одинак ​​здатний осягнути справжню суть речей. Незалежний до зовнішніх подразників і обставин, він є Самодостатність. Немає ніяких «Ми» - лише мільйони «Я». Віра завжди призводить до розчарування. Любов - обман, дружба - взаємне використання. Добро і зло - одне і те ж. Всі люди егоїстичні, і нездатні до взаєморозуміння. Шукати в них розради - даремне заняття. Його можна знайти лише в собі. Ти - свій єдиний справжній друг. Ти - єдине джерело підтримки і любові. Ти - єдине, що може задовольнити твої бажання. Ти - є невичерпне джерело власного щастя. >>>
2018-May-28, 19:47
285 x 80
285 x 80
285 x 80
285 x 150
285 x 150
285 x 150
Активность Статистика Пятница