Роман Алискин: Я іх нєнавіжу всємі фібрамі душы (переселенцы о ʼнихʼ) ᐯ

Сидю біля забору...Іде хтось по дорозі, підійшов, перемовились на пару слів. - я уже тут два года, а думав шо тільки на дві неділі - сказав хтось. - а ви десь тут живете? откуда самі приїхали? - запитую я, бо ніколи його не бачив. - я із ***, за домом дуже скучаю... я тебе ніколи не бачив, ти мєсний? - ну а дом хоч є? цілий? - розпитую я. - так, дім є. цілий... але і у вас тут так гарно, ліс, річка... і я вже в лісі встиг заблудитися. Скрізь ліс сосновий... куди йти непонятно. - ага, понятно - сказав я, але сам подумав "шото якийсь підозрілий цей мужик, треба бути обережніше. Ну я ж якось шось десь дивлюсь, читаю, думаю... хз шо чекати від незнайомих людей" Але я його майже не слухав, бо вперше за кілька років взяв в руки пилку і шось робив. А таке буває дуже рідко, бо я Лацюга із лацюг (самый ленивый лентяй). І тут він мені говорить наступне: "Я взагалі-то говорю на російській мові, мені так легше. Але я їх так ненавиджу... тому і перейшов на українську. Скільки ці тварі всього наробили..." Я невнятно пробурмотів під ніс, шось типу "та по фіг на якому язику". І трішки охвігіл від реакції незнайомця. - я щось не те сказав? прошу вибачення. я ... - швидко став він вибачатись і шототіпа ?виправдовутись?. - та мені пофіг на якій мові - чіткіше і голосніше сказав я. Через хвилинку він пішов далі по дорозі, а я допиляв дрючок і пішов в двір писати цей пост, але з перервами на чай та інше. АЛЕ, АЛЕ!!! я подумав: это ж что и как должно случится, чтобы ?боятся? разговаривать на родном языке?, и что с мозгами людей которые так знущюаться над собою? Или он побаивается говорить на русском из-за того что возможно могут возникнуть проблемы? Или у него уже были проблемы из-за русской речи? хз...