Случайное: посты

Каральна психіатрія

Американські психіатри давно включили активні протести проти влади в перелік девіантних проявів, які потребують виявлення та примусових заходів медичного характеру ще в дитинстві. Низьку протестність в США (на відміну від Європи) пояснюють саме тим, що опозиціонерів фіксують ще в дитинстві і починають лікувати в дурдомі. Всього ж схильність до боротьби проти влади мають 3-5% людей. У 2009 році американський журнал Psychiatric Times вийшов зі статтею «ADHD & ODD: Confronting the Challenges of Disruptive Behavior» (Зухвалий опозиційний розлад і синдром дефіциту уваги з гіперактивністю: боротьба з викликами агресивної поведінки). У ній психіатри рапортували про нові методи «лікування опозиції». Ця стаття дала привід багатьом психіатрам США знову повернутися до проблеми «протестної поведінки», а також перегляду такого діагнозу, особливо актуального в рамках лібералізації соціально-політичних відносин.

Старость .....

Как вы полагаете — кому человечество давно должно поставить памятник? В первую очередь? Нет, не Богу, не царю, не полководцу, не писателю, не художнику, хотя каждый из них безусловно заслуживает памяти. Это будет памятник обыкновенному пожилому человеку. «В возрасте дожития», как это чудесно называет наша медицина. В определенный момент этот человек замечает, что его родное, единственное и еще вчера такое послушное тело больше не такое послушное. Человек понимает, какое счастье было его не замечать, и еще понимает что счастье это покинуло его навсегда. Отныне он внутри машины, которая с каждым днем все настойчивее требует капремонта, на ближайших станциях техобслуживания очереди, причем бессмысленные, так как запчастей нет и не будет, да и мастера подразбежались. За кордоном есть и мастера и некоторые детали, но цены такие, что в случае с машиной вы бы уже плюнули и купили новую. С телом это, увы, не проходит. Вы читаете про революцию в науке, про выращенные из стволовых клеток органы, суставы и целые конечности и отчетливо сознаете, что эти чудо-технологии станут достоянием широких масс аккурат на следующий день после ваших поминок. Загибающийся автомобиль сообщает вам о своих проблемах стуками, хрипами, мигающими лампочками. Тело беседует с вами с помощью боли. Оно становится в этом плане таким изобретательным и разнообразным, что порой вызывает искреннее восхищение. И вы с этой сволочью один на один. Жаловаться бессмысленно — у детей вы будете вызывать раздражение: они просто не поймут, о чем вы, у них сейчас совсем другие проблемы. Если вы поддерживаете детей деньгами, раздражение они постараются спрятать. На время. Не все это умеют. Жаловаться товарищу своего возраста тоже глупо — у него-то как раз те же проблемы и вы в одинаковом положении. К тому же товарищей этих вокруг вас становится меньше и меньше. И не дай бог пожаловаться человеку старше тебя: он тут же намекнет на разницу в возрасте и мягко объяснит что по сравнению с ним вы еще в самом начале этого интересного пути. Можно жаловаться врачам, но мы выяснили, что это как минимум дорого. А голова? Этот твой домик, внутри которого ты, как тебе казалось, не стареешь и привычно командуешь телом? Долгое время действительно так и было, и вот кончилось: ты по привычке приказываешь себе легко выпорхнуть из машины (она у тебя все еще молодежная, спортивная), а тело нескладно выкарабкивается, медленно перенося вес на ногу, которая, естественно болит. И это еще не основные сюрпризы: то, что ты стал хуже видеть, еще бог с ним: ты купил красивые очки и они тебе даже идут. Со слухом сложнее: красивых как очки слуховых аппаратов почему-то нет и тебе кажется, что все окружающие с брезгливым любопытством заглядывают тебе в уши, которые заткнуты чем-то вроде кусочков пластилина. А без этих затычек ты либо просишь повторить каждую обращенную к тебе фразу дважды либо сидишь в компании, глупо улыбаясь и делая вид, что слушаешь собеседника, пока не замечаешь, что он уже давно задает тебе какой-то вопрос, а ты продолжаешь благожелательно кивать. Память начинает вытворять чудеса: услужливо вынимая из прошлого совершенно не нужные тебе фрагменты (причем украшенные микроскопическими деталями) она наотрез отказывается работать в коротком бытовом диапазоне, и скоро твой ежедневный выход из дома разбивается на несколько фаз: вышел — вернулся за очками — вышел — вернулся за телефоном — искал телефон пока он не зазвонил — вышел — вернулся за ключами от машины. Самое ужасное то, что ты начинаешь к этому привыкать. Человек быстро привыкает к хорошему. Ты перестаешь наряжаться. Потому что дизайнеры всего мира шьют для молодых. И на молодых. И ты понимаешь (хорошо если понимаешь) что узенькие джинсики с нечеловечески низким поясом будут отлично сидеть вот на том длинном худом, молодом настолько, что он еще и с ориентацией-то не до конца определился, а твое брюшко повисает над этими джинсиками на манер второго подбородка, с которым у тебя, кстати, тоже проблемы. Можно, конечно, поискать одежду более взрослую, но она подаст тебя именно тем, кем ты стал так недавно — пожилым слегка склонным к полноте человеком, и тебе отчаянно не захочется выглядеть самим собой. Результаты этих мучений известны: либо плюем на все, донашиваем старое (если влезаем), либо последний отчаянный рывок в мир иллюзий — подкрашенные волосы, совершенно бессмысленные походы в спортзал, диеты, начинающиеся каждое утро и заканчивающиеся каждый вечер, посильное втягивание живота при приближении объекта женского пола (памяти и тут хватает минуты на полторы — потом следует неконтролируемый выдох.) В общем жизнь ваша наполняется совершенно новыми смыслами. И если вы держите эту безостановочную серию ударов, отлично понимая, что победы не будет и задача в том, чтобы красиво проиграть, если вы не потеряли способности улыбаться, шутить и иногда даже нравиться женщинам — вы настоящий герой. И заслуживаете поклонения и памятника. Вы думаете, я это все о себе? Да прям. Я только приближаюсь к старту. И иногда наряжаюсь. Как идиот. Андрей Макаревич ©

Я вболіваю за німців

Зараз йде ЧС з футболу на клятій Параші. Але там грають мої улуюлені німці. З 1982 року вболіваю за них. Завжди!!!

2019-10-11, 250 грн

Вдень поповню рахунок. Через інтернети нема можливості. І мені вже самому якось сайт (зовнішній вигляд сайту) не дуже подобається, але поки я не перепишу його на ООП, я не хочу нічого змінювати. Ну я нікуди не дінусь, хіба що з інтернетів пропаду на кілька тижнів. Не знаю як у вас, але у нас осінь, погода мокра, інтернет дуже поганий. Хочу відключити його і не мучитись. Все рівно зараз толку від таких глючних інтернетів **** Кіно ніяк подивитись, щось цікаве пошукати/почитати також ніяк. Тільки нерви псуються і гроші даремно витрачаються :(.
Якщо зникну і будуть переможці - виплати будуть пізніше. Здається я це вже писав пару днів назад.
Осьо-сьо

МЭРИ ПОППИНС ВОЗВРАЩАЕТСЯ: бред, ахинея и ппц

Посмотрел я сий шЫдэврЪ омэриканскага производства... Нечего рассказывать. Достаточно одного слова: ***. Сейчас пару скринов сделаю... шобы показать упоротость фильма. Мне очень не понравилось (та я прям в бешенстве был) от велосипеда, которому не нужны педали:
А также меня как-то напряг сброд прыгающих, летающих велобабайкеров с фонарями на лисапетах:
К чему это? Что это? Ну понятно что это кинно для детей. Пипл хавает - дисней какает.
 

Интересный скриншот

Интересный скриншот

Василь Кожелянко :: Дефіляда в Москві

❝ На час битви за Москву Україна на східному фронті вже мала дев'ять сухопутних армій, ... завершувала формування двох повітряних армій, ... був окремий єгерський корпус, ... кілька окремих бригад морської піхоти і був корпус спеціального призначення". Ясна річ, саме цей кулак - ... - спровадив у нокдаун оборонців сталінської столиці. І по тому медаллю "За взяття Москви" нагороджувалися всі. А найвищою нагородою - "Орденом Святого Андрія Первозванного" - ... за те, що 9 жовтня 1941 року встановили синьо-жовтий Прапор Перемоги на Спаській вежі московського Кремля. ❞ © Василь КОЖЕЛЯНКО, "Дефіляда в Москві" 

Хто якою системою користується?

Я користуюсь з 2010 року Убунту Лінукс. А ви?

Пятница2018

26 января 2018 50 грн 2 февраля 2018 100 грн 9 февраля 2018 150 грн 16 февраля 2018 200 грн 23 февраля 2018 250 грн 2 марта 2018 300 грн 9 марта 2018 350 грн 16 марта 2018 300 грн 23 марта 2018 250 грн 30 марта 2018 200 грн 6 апреля 2018 150 грн 13 апреля 2018 100 грн 20 апреля 2018 50 грн 27 апреля 2018 100 грн (есть пользователь) 4 мая 2018 50 грн 11 мая 2018 100 грн 18 мая 2018 150 грн 25 мая 2018 200 грн (есть пользователь) 1 июня 2018 50 грн 8 июня 2018 100 грн 15 июня 2018 150 грн 22 июня 2018 200 грн (есть пользователь) 29 июня 2018 50 грн есть 6 июля 2018 50 грн 13 июля 2018 100 грн 20 июля 2018 150 грн 27 июля 2018 200 грн 3 августа 2018 250 грн 10 августа 2018 300 грн 17 августа 2018 50 грн 24 августа 2018 100 грн 31 августа 2018 150 грн 7 сентября 2018 200 грн 14 сентября 2018 250 грн 21 сентября 2018 300 грн 28 сентября 2018 50 грн 5 октября 2018 100 грн 12 октября 2018 150 грн 19 октября 2018 200 грн 26 октября 2018 250 грн 2 ноября 2018 300 грн 9 ноября 2018 50 грн 16 ноября 2018 100 грн 23 ноября 2018 150 грн 30 ноября 2018 200 грн 7 декабря 2018 250 грн 14 декабря 2018 300 грн 21 декабря 2018 50 грн 28 декабря 2018 100 грн

Навигация на сайте - только самое непонятное

aapc, aafc - все ответы на комментарий, если они есть answ_xxxx - ссылка на отвеченный комментарий xxxx - ссылка на ЭТОТ комментарий
 
Я не стал делать "хлебные крошки", потому шо... ну я думаю что и без оных всё более-менее понятно. Хочу пояснить откуда и почему появилось на странице пользователя то, что обведено красным.
Один из пользователей... (смотрите сами)
Я мог бы ничего не менять - "жрите что дают", или мог бы сделать то что поросят. Но я предоставил пользователям выбирать где атаварка должна быть. Зырь в настройки профиля Миниаватар перед комментарием. Предположив что также будет непонятно от кого пост, чей фотоальбом, чья фотка\картинка... я нагондурасил ото шо выше обведенно красным.
Почему я максимально сократил справку?
Какой смысл шото писать\рассказывать если народ не читает. И получается ...
или "очень странное переключение" на скриншоте выше. Еще нужно сказать два слова о навигации в фотоальбомах и в фотоальбоме - взад\вперед
зависит от сортировки.
и
в названии страниц - сортировка комментариев под контентом.

На злобу дня ...

Паніка в умовах пандемії говорить про те, що на людство не обов‘язково чекає беззупинний лінійний прогрес. Цілком можливе й стрімке повернення у далеке минуле. Де можемо позбутися багатьох цивілізаційних надбань. Це дуже поруч, як з‘ясувалося. Досі технології дарували впевненість, що ми ось-ось переселимося на Марс і освоїмо всю галактику. Однак вірус виявив людську безпорадність. За своїм ефектом пандемія COVID-19 в чомусь дуже схожа до російської агресії проти всього Заходу. Світлі голови там давно звертали увагу на те, що російська загроза недооцінена у ситому і розвиненому західному світі, в якому панує ілюзія про абсолютну і гарантовану безпеку. COVID-19 ймовірно допоможе повернути до тями багатьох політиків і безпечних громадян у забезпечених країнах. Небезпека поруч. Примітивна, здавалося б, загроза здатна завдати масштабного удару.

Как создать пост Как создать фотоальбом Новый пост Новый фотоальбом

Нуууу, эээ, а не скажу. Кто разберется - тот будет шмеяться над теми кто этого не понимает.

Нах так издеваться над собой?

Нах так издеваться над собой?
Я вспомнил МН Задорнова и увеличение губ методом пчелопокусывания.

Пишем и читаем отзывы о сайте

Есть отакой вот сайт отзывов.
Если не напряжно, напишите пару нежных и ласковых словей. Там без регистрации можно оставлять отзывы.

Ласкаво присимо в майбутньому

Світ змінився. Я відчуваю це у воді. Я відчуваю це в землі. Насправді ні - ніфіґа не відчуваю, звичайно, земля з водою і надалі мають звичні фізичні параметри. Але Світ змінився, тим не менше, і людина пристосувалась. Ми якось непомітно опинились в майбутньому. Ласкаво просимо. Самий, мабуть, головний наслідок такого ось стрибка в невідомість, це руйнування загальноприйнятої системи цінностей. А разом з нею і звичного нам маленького світу. Так, старі педики завжди ниють, мовляв, "книги якісь понапридумали, інша справа - береста!" і цим нікого не здивуєш. Але сучасний світ виставляє людству значно вагоміший цінник. Кінець історії не настав, скоріше навпаки - зараз розвиток максимально прискорився і вже через двадцять років ми не впізнаємо власну планету, як мені здається. Благословенна античність, де за пару століть нічого не відбувається, залишилася в минулому. Власне, про що це я? Уявімо собі селянина, який народився в 1900-му році в Німецької Імперії, а помер городянином в 1980 р. в НДР. Скільки разів його життя переверталось з ніг на голову, це ж здуріти можна. Він ще пам'ятає пафос Другого Рейху, можливо навіть взяв участь в окопному пеклі Першої Світової, застав революцію, капітуляцію Німеччини, пекельні репарації та інфляцію в сотні відсотків в день. Дикий треш післявоєнної Німеччині, загальний реваншизм і заполітизованість, люті вуличні рубки нацистських і комуністичних штурмовиків, прихід до влади Гітлера, ріст промисловості, націонал-соціалізм, перші роки війни, захоплення Європи, похід на СРСР, пекельні звиздюліни, розгром Третього Рейху, окупацію, входження у Варшавський Блок, Холодну Війну, Карибську Кризу. Вже немолодий, він застав фінал СРСР і помер з думкою, що червона машина одного разу поховає цю планету. Все це на тлі технічного прогресу, який тоді крокував вперед невблаганно і кожні кілька років істотно міняв життя. Загальна грамотність. Урбанізація. Підвищення рівня життя. Соціальні зміни, на зразок сексуальної революції, "жінки теж люди" та інші дивні думки. Вмираючи, цей громадянин оглядав своє життя як-би з боку і думав "бляха, що це було взагалі?" Якась низка пекельних кульбітів, незрозумілих і спонтанних змін, які до кінця життя вже навіть впадлу вдумливо вивчати. Людина банально втомлюється від такого темпу життя, йому хочеться сказати "історія, відчепись, я тільки почав звикати, а ти знову поперла поперек борозни" і виїхати в будиночок в Альпах. Тепер візьмемо життя цього громадянина і порівняємо темп зміни Реальності з нинішнім. Життя не просто не сповільнилася, вона пре все швидше з кожним роком. І той калейдоскоп фіґні, що пролітав у нашого німця за 80 років, нині зтискається до 30-40. Ті, кому зараз 30-40 +, уже ніфіґа не розуміють і хочуть на інший глобус. Планета занадто розігналася, це змушує більшу частину громадян відверто прифіґівати з того, що відбувається. Прогрес кришить психіку, ламаючи Реальність з такою швидкістю, що нова не встигає оформитись толком заново. На жаль, ми нині замкнені на планеті з кількома мільярдами поїхавших братків, які вже не усвідомлюють що творять і тому пророкувати майбутнє сьогодні може тільки дуже затятий оптиміст. Суспільство розшаровується, сімейні цінності відмирають, ідеології рудиментують. Нас неможливо збити зі шляху, тому що ми не знаємо куди йдемо. Через таку швидкість змін горизонт подій вже прямо перед носом, скоро ми остаточно за нього вивалимося такими темпами. Одне можна гарантувати. Нудно не буде. Швидше навпаки, жити стане краще, жити стане веселіше. Прифіґіють абсолютно всі.....

Deutsch: Websites, die für das Bloggen bezahlen ursprüngliche Blogging-Plattform Blog mit Auszahlung

Hallo Freund, Sie haben einen einzigartigen Blogging-Service erreicht, bei dem ich, der Ersteller, Geld für Blogging-Aktivitäten bezahle. Am Freitag wird der Benutzer mit den meisten Aufrufen in der vergangenen Woche auf die Freitagsseite geleitet: Friday page. Diese Seite wird automatisch nach dem Betreten der Website am Freitag angezeigt. Wie viel bezahle ich?: von 100 UAH bis 400 UAH. Ich weiß nicht, wie viel es in Ihrer Währung sein wird. Umgerechnet in Euro sind das etwa 3 bis 14 Euro. Sie werden nicht viel verdienen :(. Der Blog-Service ist nicht zum Geldverdienen da. Eine Geldprämie ist ein netter (?) Nebeneffekt. Wenn Sie an dieser Blogging-Plattform interessiert sind, dann schreiben Sie mir: Ich helfe Ihnen bei der Registrierung: tbs-mbs.net # ukr.net Ich denke, Sie werden sich nicht selbst registrieren können: Die Registrierung für Ausländer ist sehr schwierig. Ich habe ein verrücktes :%) Captcha implementiert. Die Seite wurde komplett neu erfunden und umgesetzt, ohne CMS, ohne Templates. Daher ist die Aussicht so ursprünglich, einzigartig. Bei der Entwicklung dieses magischen Blog-Dienstes habe ich nicht geschaut, Facebook, Twitter und anderen Müll nicht kopiert. Nur eine Person entwickelt diesen Blog-Service. Ich habe keine Computerausbildung. Alles, was Sie sehen und fühlen - habe ich selbst gelernt. Tja... ich bin ein schlechter Designer - das weiß ich selbst. Ich habe noch nie jemandem gesagt, was als nächstes passieren wird ... Und jetzt werde ich es nicht sagen;) Wenn Sie am Bloggen interessiert sind, werde ich die Seite lokalisieren.
случайный контент