Сьогодні я виходив з двору з прив'язаним залізним хрестом до велісопеда,
бо нада було на кладбищі замінити дерев'яний на залізний.
Надворі накрапав дощик... По дорозі біля двору проходила сусідка. Підходить до мене:
- Це ти бабі Раї?
- ага, вже з літа думав, но дядя Толя табличку довго робив.
- Ой, молодець, ну не буду тобі мішать, іди.
А сама в цей час підійшла ближче до мене і дивиться на залізний хрест, запитує:
- Жилізний?... так він у тебе в пиляці, ти б його помив би чи тряпкою витер перед тим як ставити.
- а вам хіба ніхто не говорив?, що отой роман, ну отой шо "не всі дома" - розумна людина. - показуючи рукою на свій двір, а потім крутячи пальцем біля виска, запитую я.
Сосідка лупить на мене беньки, кліпає ними, але раптом через секунду на її обличчі проступає якась думка, яка потостукала до неї.
- Опять ти шутиш?
- ну якщо вам такого ніхто не казав, то і ви нікому не кажіть. А пилюку дощ змиє.
*на велосипеді іще було відро з совком і рукавичками
---
https://tbs-mbs.net/TBS-MBS.NET-787/