Активность: все открытые посты по тегу
село і люди
(новые сверху)

1
2

іпать-тарахтєть, і в зад і вперед, таку Цихрову краіну

Приїхав я з центра села... і ху... хутко-швидко пишу наступне: Щоб отримати якусь довідку потрібні інші довідкИ. Одна з них - довідка про доходи. А для того, щоб отримати довідку про доходи, потрібні: - довідка про приписку (чи прописку) - копія жовтаво-блакитнуватого пластику
*
(копія пластикового паспорту) - копія виписки з піліції (паспортного столу) про внесення чогось-там в якийсь-там державний реєстр (видається при отриманні паспорту)
Яка тут може бути Цифрова крайіна???
---
*
- спочатку було написано "копія жовтаво-блакитнуватого пластикового гівна", але я потім трішки виправив. Я не пишаюсь тим що я українець.

Капец. Вот это да-а...

Пришел сосед. Говорит что ему отремонтировали компьютер, только нужно восстановить все пароли, все закладки... Оказалось мастер установил ему виндовс7 вместо Линукса. Ну понятно что все-все с диска ушло в небытийо :( Пока что все быстро и хорошо работает, но надолго ли это??? Думаю что через пару дней все накроется.

Коні, сусідка, гроші, валєра і 9 майа 2021, +бабкіно пришєствіє

Перед тим як бабка кинула коні, до неї постійно заходила сусідка. Про щось вони розмовляли... Коли я заходив в ту хату, то сусідка починала шипіти на мене і виганяла з хати, ну щось типу: "Роман, ану вийди, ми тут з бабусею діла рішаєм..." Перші рази я шото якось взагалі не розумів нічого. Потім підслухав, виявилось що сусідка говорила про якісь гроші. Але до мене все рівно не доходило про які гроші вони там балакали. То 1000 грн, то 600 грн, то 800 грн. Може ці суми в 2022 році і не гроші, але в середині 200х це були гроші. Ну так оот, шо там далі відбулось: Я аж через деякий час ПІСЛЯ того як бабка кинула коні, здогадався (нарешті дійшло!) що то за хвінансові операції були між бабкою і сусідкою. Сусідка знала що бабка довго не проживе, а також знала що у бабки є гроші і ото і тягнула з неї все що можна було витягнути, обіцяючи що через тиждень-два все поверне. А через тиждень-два знову у них тайноє собраніє в хаті без Романа. Так було не один раз. До чого тут валєра і 9 травня 2021? Я хотів 9 травня 2021 року на кладбищі розказати історію про те як до мене вчора/позавчора приходила померла бабка і сказала мені, щоб я нагадав сусідці про гроші і щоб вона готувалась до їхньої зустрічі. Ото тільки тоді (після бабкіного пришєствія) до мене і дійшло про які гроші сусідка і бабка балакали без мене. Ну, я думаю, всі і так знають що в кожному селі є такі люди, яким тільки щось скажеш... в результаті получається історія в сто разів страшніша, смішніша, брехливіша і правдивіша. Ото я хотів на "гробиках" розповісти історію конкретним людям про пришествіє бабки і про сусідку. Але валєра вніс деякі корективи. Після цього всього я думав/задумувався "ну нафіга мені все оте потрібно? гроші ні мені, ні бабці вже ніхто не верне. А постраждати можу я. Знову прийдуть хату спалювати." - фото після пожежі пізніше покажу.
Пост по темі.
--- Ооо, я тільки що згадав іще про одну пожежу, і про іншого сусіда. Про кадило, кирпич пізніше напишу.

идиоты должны подыхать do not use for drinktable water не использовать для питьевой воды

Обойдусь без своего таланта написания. Информация очень важная
Я хотел об этом написать сразу после перезапуска сайта (конец зимы 2022), но пишу об этом сейчас.
Когда я был вкантакте, то написал НЕМАЛО текста о том что произошло. Что произошло?: Забегал я в магазин... что-то покупал или только о цене спрашивал и... зашел в тот магазин какой-то не молодой человек. Покупал он фильтры для воды..., жаловался он продавцам, что у него во дворе плохая вода... вся его семья болеет почками. Полгода назад похоронил тещу (или кого-то из родственников. я уже точно не помню). Он, чтобы очищать воду, покупает фильтры для воды. Спросил он у продавцов "какие фильтры хорошие?" Продавец сунул ему несколько фильтров. "Ооо, я всегда вот эти покупаю. После очистки вода такая хорошая, она становится такой мягкой, ее так хорошо пить..., и стирать в ней хорошо..." - сказал тот человек. Глянул я на тот фильтр. Чуток приху... и оху... Вырвал у него фильтр прям из рук и говорю "Тут же ясно написано "НЕ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДЛЯ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ"". Продавцы и тот мужик на меня ттаакк посмотрели, типа "та ты, бля, вообще кто такой и откуда взялся?" Кончился сей разговор абсолютно ничем - продавец продал - дед купил. Вот об этом я когда-то и расписал историю вкантакте. Ясно помню что еще и тёмно-зелёный рисунок нарисовал. Некоторые социально-сетевые dahi, не читая весь текст, стали проявлять себя "ты дибил, иди вна... , у него справка". Ну как все dahi во всех соц сетях. Почему так?: Потому что я в том посте немало текста написал. Вспомнил об образовании, о власти, про бизнесменов, про идиотов таких как этот дед, про его детей, внуков...
 
Прошло несколько лет... И вот опять/снова я забегал в магазин (но не тот что раньше!) шобы купить какую-то хрень к насосу и ... КОГО Я УВИДЕЛ? Да!, это тот самый дед, но он был весь опухший, водянистый, и руки, и лицо, и пальцы были как надутая резина. И опять/снова у него старая песнь о главном... + несколько месяцев назад внучку похоронил. У нее тоже шото с почками было не так. Ну тут я уже не выдержал. Вспомнил я ему прошлую встречу, выказал и то-и-сё. Но он всё равно купил те фильтры. Дело дошло
*
даже до того что приехал наряд полиции и меня вместе с велосипедом запхали в "буханку" и отвезли разбираться. Дед поехал в райотдел с ветерком на другой машине. В полиции не все идиоты. Есть Люди, но их очень мало. В полиции я спокойно объяснил что к чему и почему. Один из полицейских даже показал виртуозное владение гуглотехнологиями, введя текст на английском в гуглопереводчик. А также прогуглил модель фильтров для воды. Рядом с ним сидел печальный дед. В полиции не все... (чуть выше уже написал). Не стали заводить никаких дел. Меня отпустили. Дед... Дед вечером сам отправился к своей внучке. ВСЁ.
 
Читатель, если ты сумел дочитать аж до конца, то должен ли я тебе советовать проверить свои фильтры для воды? Чувствую ли я какую-то вину? НЕТ! Идиоты должны подыхать! ---
*
- обойдемся без подробностей

Хотел я шото написать..., но прискакал сосед.

Иду компутатор ремонтировать. Позже шото напишу/расскажу.
 
Я уже приехал. Очень странно и непонятно: бывший одноядерный работает гораздо быстрее, чем нынешний ТРЕХядерный. Переставили с бывшего и диск, и память доставили, но трехядерный гораздо слабее. ОС тут не при чём. Когда со старого сняли диск, чтобы воткнуть его на нынешний компутатор - этот нынешний трехядерник всё равно работает гораздо слабее одноядерного. Процессор я смотрел командой cat /proc/cpuinfo, какой-то AMD Phenom triple-core. Всё это странно и непонятно.

Дідався!, дідався!

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...
Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою...
До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і
не стискаючи його
, кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став
*
воду, я всрався.
" Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО
**
.
*
- грій воду
**
- ГоловнийСтратегічнийОб'єкт
 
Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...

Жилізний хрест

Сьогодні я виходив з двору з прив'язаним залізним хрестом до велісопеда, бо нада було на кладбищі замінити дерев'яний на залізний. Надворі накрапав дощик... По дорозі біля двору проходила сусідка. Підходить до мене: - Це ти бабі Раї? - ага, вже з літа думав, но дядя Толя табличку довго робив. - Ой, молодець, ну не буду тобі мішать, іди. А сама в цей час підійшла ближче до мене і дивиться на залізний хрест, запитує: - Жилізний?... так він у тебе в пиляці, ти б його помив би чи тряпкою витер перед тим як ставити. - а вам хіба ніхто не говорив?, що отой роман, ну отой шо "не всі дома" - розумна людина. - показуючи рукою на свій двір, а потім крутячи пальцем біля виска, запитую я. Сосідка лупить на мене беньки, кліпає ними, але раптом через секунду на її обличчі проступає якась думка, яка потостукала до неї. - Опять ти шутиш? - ну якщо вам такого ніхто не казав, то і ви нікому не кажіть. А пилюку дощ змиє. *на велосипеді іще було відро з совком і рукавичками

ч2 На мене сьогодні наїхали. Заходжу я в магазин... Але спочатку хочу розповісти про утро цього дня.

На мене сьогодні наїхали. Заходжу я магазин… ааа, нєє, спочатку хочу розповісти про раннєє утро цього дня. Їхав я платити за свєт... Вирішив забігти глянути на шпротню в ОщадБанці...
Бліін, вони (люди) як бактеріі, з кожним разом їх стає все більше і більше. Вони розмножуються в чергах?, чи шо?
Попрямував в РапузенБанкАваль. Тихо спокійно, швидко і без черги заплатив я за свєт. Але, але...
Є одне (а може і не одне) “але”. В РапузенБанціАваль комісія з оплати становить 30-50 грн. І вчора, і сьогодні я платив в цьому Рапузені. І мені абсолютно похр... що при сплаті 100 грн комісія буде 30 грн. Чому мені похр...? Тому що оті задрипані 30 або 50 грн абсолютно ніщо, в порівнянні з тим часом, який би я втратив при стоянні в чергах в прівєдБанці чи ОщадБанці. Я заплатив за економію самого безцінного, що може бути в людини. Я заплатив за економію часу.
Потім іще десь їздив — сам не помню де. Куди пєдалі крутились, туди і їхав.
Тепер про магазін:
Тільки я зайшов в магазин, мене швидко скрутили невідомі люди: дорослі чоловік і жінка, і якась менша жінка. Я навіть не встиг зрозуміти що сталося, а мене вже взапитують:
- Шо ти там про магазин написав?
- Який магазін?..., ааа, ну ніччо я не писав. - Здогадався я в чому справа і про що мене запитують. - там просто фотографія іще, кажись, з 2000 якогось року і написано “Знайомтесь, Оксана із Залупівки”. А шо страшного? - одночасно пояснив і запитав я.
- Нам люди сказали шо ти всяку хвігню... всяке не хороше пишеш... А ну кажи правду!
- закричала менша жінка, і влупила мені замороженою рибою прям міжду глаз, по голові. Риба виявилась дійсно добре замороженою, бо після того як мене нею пригріли, у мене перед очима почали кружлятати красиві білосніжні сніжковики, засяяли зіроньки, земля почала тікати від мене. Я ледве не впопав.
- а до чого тут залупівка?
- продовжували мене допитувати і лупити замороженою рибою по гоболі. - Та я ж сказав шо там нема ніччо такого страшного. Є фоторафія магазину і написано “оскана із залупівки” - плутатаючи слова, почав я виправдовуватись. - а Залупівка — це село в якому ми живемо. І звідки я знаю чому воно так називається? Може через назву річки і село так називається. Я ж село не називав, і річку тоже не я називав... Самі можете подивитись... а то шо люди балакають — так то їм робити більше нема чого. От вони і балакають. - вирвавшись від мучітєлєй, і відбігши до дверей промовив я. І швидко, не чекаючи іще однієї гарячої дебело замороженої риби, вибіг на двір, взяв лісапєд в руки і покрутив пєдалі..., щоб *** нє далі. Тепер мені страшнякувато появлятись біля того магазіна. Народ шось вигадає... а мене знову будуть лупити замороженою рибою :( Ау, люди-сельчани, ви хоч підіть розкупіть всю ту рибу. Тоді я вже буду менш страшнякуватись, коли буду проїжджати біля того магазіна.
А вкінці хочу подякувати деяким односельчанам: Дякую вам за брехню добріхування і перебріхувння. 2019-04-18 мене дійсно чуть не вбили в магазині. Власники магазину самі не бачили цього поста, а довірились пліткам. І через це виникла не приємна ситуація. Дякую фантазьорам із села! І також дякую тим людям, що сліпо вірять всьому про що балакають інші.
взапитують = запитують
кружлятати красиві білосніжні сніжковики = кружляти красиві білосніжні сніжинки
впопав = впав
по гоболі = по голові
плутатаючи = плутаючи
страшнякувато = страшно
страшнякуватись = боятись
--- дописую в 2022: пару картинок зникло з цього написання. Може пізніше згадаю що там було і відредагую.

Як я вкрав у сусідки 225 000 грн (тов Агат мейл лохотрон развод. будьте осторожны)

тов Агат мейл лохотрон развод. будьте осторожны Приходить до мене сусідка і каже "Мене направили до тебе шоб ти кої-шо перевірив. Ти ж в компутер умієш залазити?" - ??? - Та я ось виграла 225 000 грн. но мені сказали щоб я сходила до тебе, ну для провєрки. - Ну шо там у вас? - Та ось тільки я одна виграла по цій акції чи лотарєї, чи шо воно таке... Дає мені якусь рекламну інформацію. Я миттєво зрозумів що до чого. Запитую: - Ви їм хоть іще нічого не платили, гроші не відсилали? І де ви найшли оцю акцію? - Та в газеті Мєчта чи іще якась... Ні нічого я їм не платила. - А може шось купували? - Да, я купила в них омагнітітєль (чи омагнічувач) для води за 500
*
грн. - А ну дайте я щас провірю шо це за акція така... Глянув я і дізнався що то ***, які займають торгівлею в інтернеті. ВИПРАВЛЯЮСЬ: ТОВ АГАТ МЕЙЛ торгує не тільки в інтернеті, а і через звичайну пошту. Вид діяльності:
КВЕД 47.91 РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ФІРМАМИ ПОШТОВОГО ЗАМОВЛЕННЯ АБО ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ІНТЕРНЕТ
Статутний фонд у них 35 000 грн. Які виграші в сумі 225 000 грн. при їхньому статутному фонді? ... ето... ну самі розумієте. І у виді діяльності нічого не сказано про лотереї або якісь виграшні акції. На листах акції було дуже багато дрібного, тонкого, поганочитаємого тексту. Спочатку сусідка була радісна, мабуть думала що дійсно тільки їй одній так пощастило. А я такий не хороший паганіст зіпсував їй настрій. Я детально не вчитувався в ті акційні бумажки, але підозрюю, що там було написано дрібним текстом, що ніхто нічого не отримує. Це лише маркетинг. Ті хто розводять так людей, знають що і як потрібно робити щоб уникнути відповідальності. Запитав "хто вам прєдложив взяти участь в цій акції?". Вона відповіла, що надоумили її внуки: "ну давай та давай. а вдруг виграєм?".
*
чи 500 чи 560 грн. Я не запам'ятав точно.
1
2