Активность: посты



, стр 23

Я з 20хх якогось року бігаю (бігаВ) з весни до осені. Бігав я по лісах-полях, щоб жити без татупєдського пуза, щоб бути без зайвих жирів.Але чомусь весною 2021 року придумалось мені, перед початком сезону, залізти в інтернети і глянути на те-і-на-се. Ну може я неправильно бігаю, або неправильно дихаю, чого потрібно остерігатись в лісах і полях... Ну і попав я на цікаву і корисну інформацію про... (ну ви вже здогадались про яких валєр йдеться мова?) кліщів. Начитався, надивився... Ну, думаю, нічого страшного - я ж якось уже кілька років бігаю... Коли я минулі роки бігав то я навіть і не думав про клішів. Головне, коли перепочиваю, не сісти/не лягти на мурашник, бо мурашки будуть і в носі, і в вухах, і штанах/шортах, і там-і-сям. Пам'ятаю один раз видрав кліща з голови, і кілька разів падали на мене прям з дерев. Я навіть особливої уваги не звертав - струсив їх і біжу далі. Але весною 2021 року сталось дещо. Почав я бігати в кінці квітня. Починати завжди важко - так кожного разу. Потім декілька днів я не бігав, були дощі, похолодання. 9 травня 2021 року були "гробики", "красная горка", "вспоминки" - не знаю як правильно це дійство (чи традиція) зветься. Ну от... 8 числа я попер на кладбише доприбирати та навести якісь порядки. Вечером 8 травня я відчув що у мене щось з опою не так. Ну шо тут розказОВУВАть... Покусав валєра праву частину ***. Я його намагався витягти сам, але покусав мене валєра в такому місці, що туди добратись ніяк. Ніч я не спав. І 9 травня, кажись в неділю, поїхав я у лікарню... Але перед тим як доїхати до лікарні, я заїжджав кудись поближче, щоб там витягли кліща, але довелось все-таки звернутись в лікарню. В лікарні шось стукали, свердлили, пиляли, відтягували... - витягли. В лікарню поїхав без шампанських, без шоколадок, без кафетів..., тому коли виходив із "швидкої" сказав "пасіба, пасіба" і все. Але я двом медсестрам приготував деякі подарунки. Краще я про це і не згадував би (какова хр мені себе хвалити?), вже пройшло більше року, а подарунки іще до сих пір у мене. Думаю на днях з'їздити в лікарню, віддати подарунки і сказати "пасіба за валєру". От тільки побоююсь що тих медсестер там нема... Нє, ну понятно шо на смєні

*

можуть бути інші. Я побоююсь що вони там вже не працюють.

Ну витягли-і-витягли. І шо із цього всього? Ха!, я після цього МІСЯЦЬ спокійно спати не міг, постійно скрізь і у всьому бачив тих грьобаних кліщів, особливо після того, як я в середині травня хотів продовжити бігання... Тільки на мить зупиняюсь під деревом - падають прямо на голову, на плечі... Тільки зупинився серед поля - глянув на траву, на стежку - бачу тільки кліщів. Вітер дмухне - всі ноги, руки в кліщах. Пробігся я так раз і все. Кончилось бігання: ( А про татупєдське пузо пізніше напишу - я ж бігав, щоб бути без зайвих жирів.

*

- зміні

А сформулируйте-ка общую концепцию проекта. А мы послушаем. ... А женщина с маникюром что увидит. Страшно представить. ... Нада сформулировать эбаут.

Какой-такой єбаут-ебаут сформулировать? Если я еще раз (та хоть стопитсот раз) напишу о том что

это уникальный блог сервис с выплатами

, ничего не изменится. Если блондинка с монюкюром (или зафейсбученное, оттвитеренное, обконтаченное социально-сетевое dahi) не может понять что это за сайт такой, и оно не знает что такое блог сервис, то что оно будет тут делать??? Сайт ориентирован на людей, которые знают и понимают что такое блог сервис. А если сюда залетит социально-сетевое dahi которое может только рассматривать картинки и прочесть только несколько слов к картинке или посту, то оно тут не обживется, не уживется - таким тут нечего делать.

пользователь со стороны видит шапку с справкой. В справке справка.

Шооо??? Вы сами поняли чё, написали? Даже отвечать не хочу. Вы книги читали? Видели\знаете что такое оглавление\содержание?

чётко лаконично сформулировать что он собой представляет. В чём его отличие от аналогов.

Конкурентов и аналогов сему творению не было и нет.

Очень важно брендирование. Это понятное, запоминающееся, легкопроизносимое название, цветовая гамма, узнаваемый логотип. Слоган.

Слоган с самого первого дня красуется на главной странице:

Не умеючий читать песать не могет

Наверное буду еще несколько лет ждать, пока пользователи распробуют на вкус мое сотворение/вытворение.

Кілька днів назад я написав про те що скоро буде "криптовалюта", але до сих пір нічого не оновив. Не оновив тому що відволікся на Зворотній звязок, на написання всякої нецікавої фігні та на інші справи. До чого тут псіхи і як вони нападають?: ну, еее, я пообіцяв оновити сайт, але вже кілька днів не роблю цього. Але ж я написав! От саме через те що я не виконую своїх обіцянок-цяцянок, я почуваюсь трішки дискомфортно. Хоча я не вказав коли оновлення буде. Але, але... для мене

скоро

значить миттєво або хоча б протягом доби. --- Перед своїм Я мені не зручно.

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою... До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і , кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став

*

воду, я всрався." Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО. - грій воду - ГоловнийСтратегічнийОб'єкт

Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...

Раніше, іще аж в 90х, мені дуже подобався КВН. Я навіть в газеті (в телепрограмі) ретельно слідкував коли і де будуть показувати КВН. Підкреслював у телепрограмі, щоб не пропустити. Для мене то було свято!https://tbs-mbs.net/TBS-MBS.NET-884/

Я вспомнил МН Задорнова и увеличение губ методом пчелопокусывания.

Детские лица взрослыми стали. Серые птицы, сердце из стали. Мы не хотели, нас не спросили. ... И на экране то, что им нужно - В ад превращая бывшую дружбу. Она - война и одна, босая бродит без сна По странам и городам, больницам и именам. Она приходит к тебе с кровавой розой в руке. Её никто не просил. Спасите, люди, мир! ... Переживаем, губы кусаем. Что будет завтра - сами не знаем. Мнений так много, сбивчивы мысли. Договоритесь первые лица! Хватит трагедий, хватит террактов. Мы так устали от этих фактов. ... Она - война и одна, босая бродит без сна По странам и городам, больницам и именам. Она приходит к тебе с кровавой розой в руке. Её никто не просил. Спасите, люди, мир! ...

Что нужно? Да в принципе ничего. Если это unix-подобных система, то в ней уже почти всё есть. Может потребуется установить консольную музыкалку (например mplayer). 1 Создаем директории ~/bin/ и ~/bin/clock/

mkdir -p ~/bin/clock/

2 Создаем файл play.sh в директории ~/bin/. Записываем в него три строчки.

#!/bin/bash
export XDG_RUNTIME_DIR=/run/user/1000
/usr/bin/mplayer $1

3 Изменяем права (далем файл исполняемым)

chmod u+x ~/bin/play.sh

4 В каталог ~/bin/clock/ записываем "озвучку" — mp3-файлы. Архив уже прилагается. 4.1 Вот что в архиве

xuser@mbs:/tmp/clock$ ls
0.mp3      11.mp3     13.mp3     15.mp3     17.mp3     19.mp3     21_30.mp3  22.mp3     3.mp3     6.mp3     8.mp3        play.sh
10_30.mp3  12_30.mp3  14_30.mp3  16_30.mp3  18_30.mp3  1.mp3      21_57.mp3  23_30.mp3  4.mp3     7_30.mp3  9_30.mp3
10.mp3     12.mp3     14.mp3     16.mp3     18.mp3     20_30.mp3  21.mp3     23.mp3     5.mp3     7.mp3     9.mp3
11_30.mp3  13_30.mp3  15_30.mp3  17_30.mp3  19_30.mp3  20.mp3     22_30.mp3  2.mp3      6_30.mp3  8_30.mp3  crontab.txt
xuser@mbs:/tmp/clock$ 

5 В файл кронтаба (команда crontab -e) вставляем строчки

00 00 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/0.mp3
00 01 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/1.mp3
00 02 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/2.mp3
 . . .
00 22 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/22.mp3
30 22 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/22_30.mp3
00 23 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/23.mp3
30 23 * * * /home/xuser/bin/play.sh /home/xuser/bin/clock/23_30.mp3

6 Всё. Ну я надеюсь вам понятно что «три точки» на 5 шаге нужно заменить на соответствующие время и пути к mp3-файлам. А также xuser надо поменять на имя вашей учетной записи.

Посмотрел я сий шЫдэврЪ омэриканскага производства... Нечего рассказывать. Достаточно одного слова: ***. Сейчас пару скринов сделаю... шобы показать упоротость фильма. Мне очень не понравилось (та я прям в бешенстве был) от велосипеда, которому не нужны педали:А также меня как-то напряг сброд прыгающих, летающих велобабайкеров с фонарями на лисапетах:К чему это? Что это? Ну понятно что это кинно для детей. Пипл хавает - дисней какает.

Интересный скриншот

Что такое брукулятор?

Вот такой вот вопрос и сразу же ответ:

Брукулятор это устройство для брукулирования брюквы.

Как это устройство выглядит, как брукулировать брюкву, что такое брукулирование? - это уже иные вопросы.

Я впервые услышал слово "брукулятор" от Виталия Степановича на занятиях (не скажу кто это такой и чё за занятия такие. кто знает, тот поймет). Это первое и единственное мыслеформирование про "брукулятор". А вы как думаете?: что же такое насамделе "брукулятор"? Вообще оч интересно получается, если впервые слышишь какое-то слово из "потустороннего мира" ;%:))) и пытаешься вписать его в свой мир представлений, разложить по полочкам, классифицировать нечто неизвестное и непонятное.

Майкл Дженнингс — специалист по реверс-инжинирингу, которому регулярно стирают память после работы над тайными высокотехническими проектами. Ему в этом часто помогает его друг Коротышка Майкл соглашается принять участие в проекте его старого знакомого Джеймса Ретрика, генерального директора компании Allcom. Всё, что Дженнингсу рассказывают — ему придётся три года жить и работать над этим в закрытом комплексе Allcom в обмен на акции компании с минимальной стоимостью в 90 миллионов долларов, после чего он может спокойно уйти на пенсию молодым. Он встречает и влюбляется в доктора Рэйчел Портер, биолога Allcom. Но, проработав там три года, Майкл просыпается, ничего о них не помня, и узнаёт, что отказался от своих акций, которые стоят 92 миллиона. У него остаётся лишь конверт с предметами, которые, по идее, принадлежали ему, когда он прибыл в комплекс.Но он не помнит, как их туда клал. По мере развития сюжета Майкл начинает понимать, что отказался от богатства, чтобы привлечь своё внимание к содержимому конверта, полного обычных предметов...

Если меня не будет онлайн дольше двух месяцев, значит...

- или интернеты кончились - или электричество кончилось - или компьютер кончился - или жизнь кончилась - или всё вышеперечисленное кончилось

Рэн Амари — главный изобретатель нового революционного препарата. ДругаяЖизнь расширяет восприятие времени и создаёт виртуальную реальность в голове человека. С ДругойЖизнью доли секунд в реальном времени ощущаются, как часы или дни. Пока Рэн и её коллеги пытаются запустить препарат в производство, правительство решает использовать его как радикальное решение для...

Не один раз я пересматривал этот фильм. Не смог полностью его понять (я продолжительно и усиленно не обдумывал этот фильм), но любителям\ценителям жанра понравится.

Колись давно я ішов через парк... Побачив якогось малого. Він тримав книгу. Книга була затягана і засмальцьована. Я її миттєво пригадав. Захотів підійти до того школяра, запитати чи він її читав, якщо читав то що йому найбільш сподобалось, запам'яталось... Але подумавши я не наважився підійти до нього. Ну якби до мене, школяра (ну я теж навчався в школі, але мене вигнали з третього класу), підійшов якийсь дядько, і почав приставати з всякими питаннями то я б, мабуть, злякався. Ну так оот, шо там про книгу: Захотів я її прочитати знову. І через кілька років я таку саму купив (її також відвіз в бібліотеку, а вона зникла?, чи шо???). Коли я був монуньким, то читав я повільніше і повість я читав кілька днів. Саме цей твір я ї хотів перечитати іще раз через багато-багато років. Прочитав всю книгу іще раз. Дещо зрозумів по іншому... ну те чого раніше не розумів, тепер зрозумів. Є різниця

*

коли читаєш щось монуньким і коли читаєш в дорослому віці.

*

- для когось вона грандіозна, для когось вона непомітна

У меня есть вопросы к Рэю Брэдбэри или к переводчикам его книг. Об этом чуть позже. Нужно в оригинале найти и глянуть.

Прочитано - не понравилось.Не понравилось НЕ ПОТОМУ ЧТО Я СНАЧАЛА ПОСМОТРЕЛ ФИЛЬМ, а потому что первые 53-55 страниц я читал через силу. Ну не зашли мне глюки Индейца. После появление Патрика Рэндела МакМэрфи стало чуть веселей, но всё равно как-то не очень понравилось. Про

"я хоть попытался это сделать"

- всё и всем должно быть понятно.

Отвез я книги... и всё. Обещали мне выставить книги на стенде и подписать "Новые поступления\Нові надходження", но... Нет там уже ни книг, ни библиотеки. Открыли какой-то "Ковровый центр" - каВоркингЦентер. Шо за фигня??? Может нужно было просто раздать тем, кому эти книги действительно нужны? Продавать я их не собирался - это только дополнительные хлопоты: пересылка, оплата... хождение на почту, с почты... Жаль, очень жаль...

и это... чуть позже вы узнаете прочему и зачем я рассказываю об этих фильмах со схожей тематикой

В 1999 году в Лос-Анджелесе Хэннон Фуллер владеет компьютерным предприятием стоимостью в два миллиарда долларов и является изобретателем системы виртуальной реальности, имитирующий Лос-Анджелес 1937 года, населённый персонажами с искусственным интеллектом, которые не знают, что они являются компьютерными программами. Фуллера убивают как раз в тот момент, когда он начинает предварительное тестирование системы VR, а его друг и протеже Дуглас Холл, который также является наследником компании, становится главным подозреваемым. Улики против него настолько убедительны, что Холл начинает сомневаться в собственной невиновности. В перерывах между допросами, проводимыми детективом полиции Лос-Анджелеса Ларри Макбейном Холл знакомится с Джейн Фуллер, дочерью Хэннона Фуллера, которая занимается закрытием проекта виртуальной реальности. Холл заводит...

Почему я переадресовываю вас с вопросами к id50? Я уже написал, но может кому-то непонятно что за деньги и как такое возможно?, почему, как и за что?... Тут скоро появится банковская бумажка о перечислении денег. Ждем... Всё. Есть подтверждение отправки и получения.

Капитан Колтер Стивенс, пилот ударного вертолёта армии США, приходит в себя в теле человека по имени Шон Фентресс внутри поезда Метра на пути в Чикаго, не понимая, как он здесь оказался. Пытаясь разобраться в происходящем, он знакомится с девушкой по имени Кристина. Однако через несколько минут чудовищный...

НАПОМИНАЮ: Если вас заинтересовали какие-то фильмы - вы можете их найти в... (где?, где?,..) .

Хотите верьте, хотите...

Я этот блог сервисный сайт в телефоне, с телефона, на телефоне НИКОГДА не видел.

Кто-нибудь может наделать скриншотов страниц и загрузить в фотоальбом или сюда в комменты?

Вот один уже раздобыл - надо шото с кнопками решать?

Мне интересно не вообще ЗАЧЕМ и ДЛЯ ЧЕГО, а интересует почему людишки иногда сочиняют такую *йню, что вообще никуда не лезет. Или такие людишки не умеют врать, или они еще не повзрослели, или полностью отбитые? Тут речь о явной наглой лжи, которая даже малейшего опровержения не требует. Примеры из жизни приводить не хочу, но... вот придуманный(?) пример: Ребенок спрятал миску с манной кашей с камочками ;%)) под стол и говорит родителям "Я уже съел... и миску тоже съел". Иногда большие дяди и тёти тоже так врут.