Роман Алискин: поиск в постах (новые сверху), стр 39

Я з 20хх якогось року бігаю (бігаВ) з весни до осені. Бігав я по лісах-полях, щоб жити без татупєдського пуза, щоб бути без зайвих жирів.Але чомусь весною 2021 року придумалось мені, перед початком сезону, залізти в інтернети і глянути на те-і-на-се. Ну може я неправильно бігаю, або неправильно дихаю, чого потрібно остерігатись в лісах і полях... Ну і попав я на цікаву і корисну інформацію про... (ну ви вже здогадались про яких валєр йдеться мова?) кліщів. Начитався, надивився... Ну, думаю, нічого страшного - я ж якось уже кілька років бігаю... Коли я минулі роки бігав то я навіть і не думав про клішів. Головне, коли перепочиваю, не сісти/не лягти на мурашник, бо мурашки будуть і в носі, і в вухах, і штанах/шортах, і там-і-сям. Пам'ятаю один раз видрав кліща з голови, і кілька разів падали на мене прям з дерев. Я навіть особливої уваги не звертав - струсив їх і біжу далі. Але весною 2021 року сталось дещо. Почав я бігати в кінці квітня. Починати завжди важко - так кожного разу. Потім декілька днів я не бігав, були дощі, похолодання. 9 травня 2021 року були "гробики", "красная горка", "вспоминки" - не знаю як правильно це дійство (чи традиція) зветься. Ну от... 8 числа я попер на кладбише доприбирати та навести якісь порядки. Вечером 8 травня я відчув що у мене щось з опою не так. Ну шо тут розказОВУВАть... Покусав валєра праву частину ***. Я його намагався витягти сам, але покусав мене валєра в такому місці, що туди добратись ніяк. Ніч я не спав. І 9 травня, кажись в неділю, поїхав я у лікарню... Але перед тим як доїхати до лікарні, я заїжджав кудись поближче, щоб там витягли кліща, але довелось все-таки звернутись в лікарню. В лікарні шось стукали, свердлили, пиляли, відтягували... - витягли. В лікарню поїхав без шампанських, без шоколадок, без кафетів..., тому коли виходив із "швидкої" сказав "пасіба, пасіба" і все. Але я двом медсестрам приготував деякі подарунки. Краще я про це і не згадував би (какова хр мені себе хвалити?), вже пройшло більше року, а подарунки іще до сих пір у мене. Думаю на днях з'їздити в лікарню, віддати подарунки і сказати "пасіба за валєру". От тільки побоююсь що тих медсестер там нема... Нє, ну понятно шо на смєні

*

можуть бути інші. Я побоююсь що вони там вже не працюють.

Ну витягли-і-витягли. І шо із цього всього? Ха!, я після цього МІСЯЦЬ спокійно спати не міг, постійно скрізь і у всьому бачив тих грьобаних кліщів, особливо після того, як я в середині травня хотів продовжити бігання... Тільки на мить зупиняюсь під деревом - падають прямо на голову, на плечі... Тільки зупинився серед поля - глянув на траву, на стежку - бачу тільки кліщів. Вітер дмухне - всі ноги, руки в кліщах. Пробігся я так раз і все. Кончилось бігання: ( А про татупєдське пузо пізніше напишу - я ж бігав, щоб бути без зайвих жирів.

*

- зміні

А сформулируйте-ка общую концепцию проекта. А мы послушаем. ... А женщина с маникюром что увидит. Страшно представить. ... Нада сформулировать эбаут.

Какой-такой єбаут-ебаут сформулировать? Если я еще раз (та хоть стопитсот раз) напишу о том что

это уникальный блог сервис с выплатами

, ничего не изменится. Если блондинка с монюкюром (или зафейсбученное, оттвитеренное, обконтаченное социально-сетевое dahi) не может понять что это за сайт такой, и оно не знает что такое блог сервис, то что оно будет тут делать??? Сайт ориентирован на людей, которые знают и понимают что такое блог сервис. А если сюда залетит социально-сетевое dahi которое может только рассматривать картинки и прочесть только несколько слов к картинке или посту, то оно тут не обживется, не уживется - таким тут нечего делать.

пользователь со стороны видит шапку с справкой. В справке справка.

Шооо??? Вы сами поняли чё, написали? Даже отвечать не хочу. Вы книги читали? Видели\знаете что такое оглавление\содержание?

чётко лаконично сформулировать что он собой представляет. В чём его отличие от аналогов.

Конкурентов и аналогов сему творению не было и нет.

Очень важно брендирование. Это понятное, запоминающееся, легкопроизносимое название, цветовая гамма, узнаваемый логотип. Слоган.

Слоган с самого первого дня красуется на главной странице:

Не умеючий читать песать не могет

Наверное буду еще несколько лет ждать, пока пользователи распробуют на вкус мое сотворение/вытворение.

--- дописывать желания нет. позже допишу подробнее. ДОписывю: Я убрал лишние кнопки сверху. Былоэто для десктопа. А вна телефоне оно было так: И это... В связи с тем что никто не мог догадаться про правое меню,я чуток изменил внешний вид.

Теперь, НАВЕРНОЕ, ВОЗМОЖНО, будет более понятно про ДВА меню: ПРАВОЕ и ЛЕВОЕ.

Кілька днів назад я написав про те що скоро буде "криптовалюта", але до сих пір нічого не оновив. Не оновив тому що відволікся на Зворотній звязок, на написання всякої нецікавої фігні та на інші справи. До чого тут псіхи і як вони нападають?: ну, еее, я пообіцяв оновити сайт, але вже кілька днів не роблю цього. Але ж я написав! От саме через те що я не виконую своїх обіцянок-цяцянок, я почуваюсь трішки дискомфортно. Хоча я не вказав коли оновлення буде. Але, але... для мене

скоро

значить миттєво або хоча б протягом доби. --- Перед своїм Я мені не зручно.

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою... До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і , кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став

*

воду, я всрався." Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО. - грій воду - ГоловнийСтратегічнийОб'єкт

Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...